ДОБА вже писала про дорогу, яку прокладало дві фірми, а насправді її нема. Шлях до села починається з болота і закінчується посеред поля. Діти цією дорогою ходять до школи, а люди - на роботу. - Взуваємось в гумовці, та й йдемо. Коли кіньими вивозять, берегами йдемо, полями, садками, де трава, то там чіпляємось і йдемо, - каже мешканка села Лілія Дзюбик. Маленька Софійка показує кілька пар гумаків, у яких ходять члени її сім'ї. Мешканка вулиці Набережної 84-річна баба Марія навіть не сподівається, що доживе до часу, коли їхній хутір з'єднають з центральною частиною села. - Тут треба подумати як, бо ми вже на востатнім кроці. Якби вочі зажмурила, то куди завезуть, чи занесуть. Цвинтар аж за Заруддям, - каже жінка. Боротись за дорогу почали у 2000 році, в 2008 році силами громади зробили проект, в 2010 взялись за прокладання 2 км шляху. В резулььтаті є третина доброї дороги, третину - засипаної грубим щебенем, третина - лише на папері. Щоби закінчити дорогу - треба 750 тисяч гривень, але облрада Тернопільщини недієва. - Там виграли тендер, є людина, яка будує, а з сільського бюджету туди не можна вложити гроші, - каже сільський голова. Натомість прокуратура виявила порушень на 100 тисяч гривень, там кажуть, що якість робіт - не найкраща, тому прокурори продовжують перевірку. Роман СНІДАНКО За матеріалами ЗІК