Наскільки я собі уявляю Європейський Союз, важко говорити про якусь єдину реакцію цієї структури на будь-які питання. З таким самим успіхом можна сказати, що ЄС радо привітав парламентську перемогу “Свободи”, беручи до уваги схвальні відгуки європейських правих. “Свобода” йшла до того, щоб стати парламентською силою роками, крок за кроком доводячи свою позицію на місцевому і загальноукраїнському рівні. Сила партії — у непохитності позицій щодо базових прав титульної нації. Чи не того ж хочуть багато політиків і звичайних громадян щодо своїх природніх національних прав у своїх країнах в Європі і всьому світі? Давайте подивимося на Захід: які у політичному ландшафті Європейського Союзу є бажані партнери, з якими «Свобода» могла уявити собі співпрацю? Ландшафт ЄС є строкатим — в тому числі політично. Доктринально ми знаходимось на близьких позиціях з тими політичними силами, які обстоюють притаманні національні інтереси своїх націй. Це праві партії. У багатоманітті національних культур — сила Європи. Космополітичні доктрини не відповідають великій і багатій культурній спадщині Європи. Ми — за підтримку національного виробництва, державний захист прав титульної нації. Європа сильних національних самобутніх культур і економік може протистояти викликам сучасності. Праві політичні сили можуть і повинні дати новий поштовх розвитку Європи.