Сьогодні я хочу розповісти вам про своє рідне  місто, в якому я народилась і пройшли мої найкращі дитячі роки. Місто назавжди залишиться в моїй пам’яті .Воно  є прекрасним в ньому стільки дивовижного і загадкового. Сама назва міста Кременець має свою легенду. Кременець належить до найдавніших українських міст. Його назва походить від слова «Кремінь» якого надзвичайно багато у цій місцевості. У першій третині дев’ятнадцятого століття. Кременець був найбільшим на Правобережній Україні, центром світської освіти. Звідси починається історія Київського  Національного університету імені Володимира  Гнатюка. З містом  пов’язана багато відомих людей. Серед уродженців міста – геніальний польський письменник  Юліуш Словацький , видатний єврейський просвітитель Іссак Берлевінзон , український композитор Михайло  Вереківський , православний святий Олександр Хотовицький . У  Кременці  ще знаходиться такі пам’ятки архітектури як : палац Вороніна , Полкова Церква , Колантир , Богоя’вленський монастир , Єзуїтський колегіум , будинок-близнюки , Собор Святого Миколая , костел святого Святослава , Кременецький замок , Церква Трьох Святих . На кожних із цих старовинних споруд є своя історія та легенда. Ось наприклад послухайте розповідь про замок. Він розташований на розширеному кінці гори,глибоким перекопом відрізаному від хребта ,  що сполучає його з материком . З початку з місцевого каменя - вапняку тут звели надбрамну вежу, яку назвали Черленою  та оборонну стіну товщиною 2.3 метра , а з середини до мурів  прибудували критий дерев’яний  поміст , звідки вразі ворожого нападу вели обороні бої . Поміст  ділився на «городній» - секції , з яких відповідав хтось із місцевих землевласників , що були зобов’язані  виконувати так звану городову повинність.  Згодом , коли вогнепальна зброя набула значного поширення з’явилася  загроза прямого гарматного обстрілу воріт очерленій вежі з хребта гори , їх замурували , а натомість  по сусідству збудували нову надбрамну вежу .  Ось так  коротко в декількох реченнях я приставила вашій увазі багаторічну історію свого рідного міста. На мою думку найкраще місто для людини це місце в якому вона народилась і зросла . Не знаю , в яку сторону життя заведе мене після закінчення школи, де і ким я буду  працювати , де проживати , чим цікавитись але одне я знаю напевно спогади про найщасливіші роки моєї юності назавжди залишаться в моєму  серці.   Тетяна Голичук, Кременець ЗОШ №5

Аби проголосувати за цю роботу, залиште коментар будь-якого змісту в полі коментарів, під  публікацією. Від однієї людини приймається лише один голос за конкретну роботу. Для того, щоб ідентифікувати себе залиште в полі “E-mail” діючу адресу своєї електронної скриньки. Адміністрація конкурсу проводитиме перевірку адрес для підтвердження їх дійсності.