Закінчив зооветеринарний технікум по спеціальності зоотехнік, ветлікар. Потім  українську сільськогосподарську академію в Києві, за спеціальністю зоотехнік, зараз це вже Національний університет біоресурсів і природокористування України. Моя наукова кар'єра почалась, коли я був стажером у академіка Пшеничного. Закінчивши зоотехнічний факультет, академік Пшеничний взяв мене стажером при кафедрі годівлі тварин, там вивчав вступ у науку, все про корма та годівлю тварин. Звідти і почалась моя наукова кар'єра. Був в Чехословаччині в місті Нітра, там теж стажувався, вивчав селекцію. у  1974 захистив кандидатську по годівлі та технології тварин. Щорічно під моїм керівництвом захищається 5 курсових, 4-5 дипломних робіт. За 10 років допоміг студентам у захисті близько 20-ти дипломних, 24 магіcтерських та підготував 5 аспірантів, з них троє доцентів. Однією з моїх вихованок була дружина Петра Гоча, Інна. Зараз вона вже доцент, працює в медичному університеті. Коли мені студент намагається дати хабаря за оцінку, я кажу: "На тобі 50 гривнів піди в столову поїш і йди вчись". Мені вистачає того, що дає держава, для мене важливіше честь. І так я стараюсь вчити інших викладачів.  Вважаю, що професор, доктор наук та будь-який викладач лекцію не з листка має читати, а мати все в голові. Звісно першу лекцію і практичну не забуду ніколи. Як і всі готувався, щось там занотовував, але з роками воно все входить в практику. Зараз читаємо лекції так, щоб студенту було цікаво. Показуємо на проекторі фото, відео, таблиці. Люблю Болонську систему, бо вона дозволяє і студентів всіх опитати і побачити хто на що здатен. Коли я приїхав до Тернополя у 73-му році то тоді це місто називали "Зеленим містом України". Люди подобаються. Тут накладено якийсь такий західний стиль. Тернополяни чемні, увічливі та добрі.  Пам'ятаю колись на БАМі, де я жив, не було масиву "Аляска", а росли картопля і пшениця. Вулиці Злуки не було, а була вузька Енергетична, туди їздив тільки один автобус "7".  Біля автовокзалу не було великого, як зараз ринку, а був лише маленький павільйончик. Радий, що з того часу місто виросло.  Хотів би щоб закінчили вже нарешті ремонт бібліотеки в центрі міста ( В народі "Затонського".- ред.)  Її давно треба розширити, приміщення старе. Пам'ятаю міст біля "технічого" колись поставили за дві ночі, бо було завдання. А зараз не вірю, що немає вже коштів на бібліотеку. По моєму тільки наше місто в Україні має такі проблеми. Вдома маю акваріум з рибками і кота Барсіка.  Серед диких тварин біля Тернополя можна зустріти кабана, косулю, колись були лосі, але браконьєри знищили. Бігають також лисиці, зайці. Серед птахів популярні синиці, ворони, голуби та горобці. Часто восени та весною на Тернопільському озері можна побачити качок. Вони прилітають сюди переважно в сезон полювання, бо знають, що тут їх ніхто з мисливців не зачепить через "зелену зону". Птахи, які риються на смітниках переносити хворобу не можуть. Ну наприклад там голуби, горобці чи ворони. Вони можуть нашкодити тільки собі, людині ж страшніші птахи, які летять в теплі краї, вони можуть принести з собою різні інфекції. Голубів в нас на площі можна годувати чим завгодно, тільки щоб їжа була не надто солоною, бо тоді птах може загинути. Та й живуть вони на площі, бо знають що там хтось щось кине їсти, ці птахи дуже залежні від людей, хтось кине кусочок хліба і от вже вся зграя підлітає і бореться за кусок. Бродячі собаки самі по собі людей не кусають. Якщо вкусила бродяча собака на вулиці, значить були на то причини. Не можна махати руками перед собакою, треба просто пройти спокійно. До речі малі собаки більше агресивні чим великі. Нападають вони тоді, коли пес голодний, не прищеплений або не вигуляний, якщо це домашній улюбленець. В озері переважно риби з ряду окунеподбіних і коропоподібних, щук є мало. А якби й були у великій кількості, то шкодили б іншій рибі. Їли би мальків та заважали розмноженню. Вважаю, що проведення влітку змагань з водо-моторного плавання дуже негативно впливає на рибу в озері. Можуть глушити мотором, якщо риба на поверхні. Мастило з тих човнів може витікати і забруднювати озеро. Звісно для міста це позитивне явище, але для природи, то дуже сумніваюся. Також проводять змагання з хокею на озері. Це все дуже добре, але рибі потрібен кисень, краще б вийшли і продовбали кілька десяток лунок, щоб кисень поступав. Але поки що цю проблему вирішують тільки рибалки. В Тернополі набрати чистої джерельної води можна в парку на "Співучці", там знаю що хороша вода. А так то знаю що є джерела в Смиківцях, в Ступках у Буцневі та Острові.   В Тернополі скоро зникнуть каштани. Проблема, яка була в нас колись з кліщем не змінилась. Кліщ як був так і є, листя від нього жовтіє швидко і сохне. Ніде від цього не дінимось, бо обробляти хімікатами дерева в центрі міста заборонено і тому дерева в місті не лікуються.   фото і текст: Сергій БАЛУЦЬКИЙ