- Від Президента ми не отримали жодного вітання, шукали на сайті, там також він нічого не написав, - розповідає ДОБІ донька ювіляра Галина Шмигун. - Ми чули, що людям давали ковдри і ще якісь подарунки, проте самі не отримали нічого. Але дуже гарно привітали люди з села, родичі, місцева влада. В церкві на його День народження вітали діти в вишиванках, співали, бажали багато здоров'я. Було дуже гарно, навіть на відео камеру знімали. Дарували квіти, картини, ікони, з району книжку "Честь і слава Тернопільщини", де про батька написали. За словами доньки, тато завжди був працьовитим, усім помагав і вмів прощати. - Все життя працював, був на війні, там же два рази попадав в полон, проте це його не зламало. Довгий час в колгоспі, був водієм трактора. Навіть зараз, має сто років, але ходить на город сапати, копати, дерева помагає різати. Навіть не скажеш, що йому сто. Учив нас всіх прощати, дуже багато молиться. Також цікавиться політикою, завжди підтримував "наших", тих, хто був за українську мову і українців, - каже пані Галина. На рахунок здоров'я, то Микола Тимчук почуває себе дуже добре, тільки погано чує і деколи йому ломить руки. А так загалом не вважає себе старим. - Ніколи не пив і не курив, також скажу, що він фанат чистоти, зранку стане і давай замітати. Поки в хаті не прибере, то не буде йти їсти і кормити худобу. Трохи каже, що руки і ноги ломить, а також не чує добре, тре до нього говорити, маєм два слухові апарати, але він каже, що вони йому риплять. З внутрішніми органами ніби все добре, не жаліється. - каже донька. Добре про свого 100-річного ювіляра говорять і сусіди. - Золота людина, постійно бачу його в полі, в праці. Завжди і пораду дасть і послухає. Знаєте, мені 50, то думаєш, що вже стара, а тут як глянеш на Колю, то і не відчуваєш того віку. Пам'ять в нього дуже хороша, ніколи нічого не забуває, - розповідає сусідка Ірина. Зараз Микола Тимчук разом з дочкою, живе в селі Мовчанівка, що в Підволочиському районі. В Тернополі проживають його троє внуків та чотири правнуки. Роман СНІДАНКО