Сади зелені, лани золотої пшениці, кучеряві діброви, смарагдові левади, де вдень і вночі не втихають закохані солов’ї, мирно воркують лагідні горлиці, співають свою найпершу пісню жайворонки. Це – Україна. І серед цієї чарівної природи, де все вирує і купається у зелені, дурманить п’янким ароматом запашних трав, знаходиться невелике мальовниче місто Заліщики. Не одне століття привертає воно увагу мандрівників, процвітає, як пахучий коровай на рушнику швидкоплинного Дністра, що з трьох сторін оточує місто стрімкими зеленими берегами. З давніх-давен жили тут добрі працьовиті люди – слов’яни. Заселили вони родючі землі ще наприкінці XI століття і стали обробляти поля, розводити худобу, часто ходили на охоту. Адже високі зелені чагарники цього краю завжди були заповнені різною дичиною. Назва “Заліщики” поxодить, як неважко здогадатися, від міcця пpоживання його пеpшиx поcеленців – “за ліcом”. В народі існує багато легенд, пов’язаних з походженням назви міста Заліщики. За переказами, в часи княжої доби проходив на цьому місці важливий торгівельний шлях і був оточений він густими заростями ліщини. Часто приїжджі купці зупинялися відпочити в затінку, пили холодну джерельну воду, від якої зразу ж додавалося сили і бадьорості. Тому сподобалася їм ця місцина, а зважаючи на рослинність краю назвали її Заліщиною. З якої пізніше виникла теперішня назва – Заліщики. Минуло відтоді багато років, багато води за цей час утекло в Дністер… та кожен хто і досі приїжджає в Заліщики, отримує в подарунок неповторні краєвиди та гарний настрій. Заліщики – це місто сонця, садів і квітів, місто, яке впевнено крокує у свій щасливий завтрашній день. Саме тут знаходиться мій навчальний заклад ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого». Так чи інакше, я міцно пов’язана з цим краєм, він є частинкою мого життя і мені небайдужа його подальша доля.   Повертаюся знову додому, У Заліщики рідні свої. Тут давно усі люди знайомі, Усі близькі і друзі мені.   Тут Дністер поспішає до моря, Зеленіють його береги. Тут немає причини для горя, Для підступності, зла і біди.   Край чарівний! Край сонця і щастя, За ліщиною він простягнувсь. Приїжджайте сюди, приїжджайте! Завжди раді вам будуть тут.   Мар'яна Палагнюк, Лисичники, Заліщицький район ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого»          

Аби проголосувати за цю роботу, зареєструйтесь на нашому сайті за допомогою клавіші „Реєстрація” – в правому верхньому кутку головної сторінки. Після цього залиште коментар будь-якого змісту в полі коментарів, під  публікацією. Від однієї людини приймається лише один голос за конкретну роботу.