Найголовніше у кошику – яйця та паска. Раніше, коли господиня місила тісто, то не витирала руки об ганчірку, а виходила в сад та витирала об стовбури дерев. Говорили, що плоди, що пізніше дозріють на тих деревах, будуть такі ж великі і солодкі, як паска. Коли запалювали в печі, кидали туди минулорічну свячену вербу. Посадивши паску у піч, відразу ж йшли висаджувати капусту та цибулю, аби  були такі великі і білі, як паска.  За тим, якою вдасться паска, ворожили: якщо рум’яна, пишна, не підгоріла, то все буде добре у житті, якщо тріснула чи порепалась – протягом року в родині може трапитися щось недобре, зруйнуються плани. Найгірше, коли паска у печі перекинулась  - казали, що це ознака того, що незабаром  може бути серед рідних чи друзів покійник. Бажано паску спекти самому, щоб вкласти у неї любов’до сім’ї. - На Хмельниччині, звідки я родом, печуть завжди багато пасок, часом цей процес займає пів ночі. Коли тісто підійшло, не залежно від того, чи пекти одну паску чи двадцять – сідати не можна, щоб паска не сіла. Якщо осяде паска  - рік буде невдалий, - розказує ДОБІ Ліля Мусіхіна. Обов’язково несуть святити ковбасу та м’ясо. Хрін - теж обов'язковий атрибут. Ним піст починається та закінчується, його потрібно їсти при зміні системи харчування. У народі говорять, що хрін відганяє нечисту силу, цілий корінець хрону кладуть у кошик, щоб продовжити дітородну функцію чоловіка. Свячена сіль – найпростіший та найнадійніший засіб від зловорожих впливів чарівників. Для їх нейтралізації хату обсипають свяченою на Великдень сіллю. Гуцули насипають її навіть і у взуття під устілки, аби убезпечити себе від відьомських наслань та поробів, роблять це також люди, які часто ходять на цвинтар – «щоб не ходити по мертвій землі». Якщо бракує маку чи меду від Спасівського освячення – святять і їх. Часом кладуть у кошичок і гроші, які носять потім у гаманці цілий рік, щоб не переводилися. Добре освятити і ніж - щоб завжди був у домі. Дуже велике значення має великодній рушничок. Коли його освячувати сім років підряд, то, кажуть, з його допомогою можна добути навіть цвіт папороті . - Радила б менше у кошичок класти купованих штучних декорів. Немає сенсу освячувати, наприклад, польських коників чи зайчиків, бо це, по-перше, не наше, а по-друге, куди його потім подіти – це вже свячена річ, її не можна просто викинути. Прикрашати кошичок краще натуральним зіллям, барвінком, фіалками, аспарагусом.  Знаю, що святять вино, але його треба якось певно відкривати, бо освячується ж тоді пляшка, а не напій - радить Ліля Мусіхіна. - Бажаю усім читачам гарних свят, радості в душі і воскресіння всього найкращого що є в серці кожного. Миру вам! Мар'яна СУДОВА