Тернополян запрошують на презентацію нової збірки поезії «Для жінок. Про жінок» тернопільського поета з Теребовлі Володимира Кучерявого. Зустріч з автором книги відбудеться 31 січня о 15:00 в приміщенні Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Це вже друга за рахунком книжка молодого поета. Каже, що писалася вона одразу після завершення друку «Надто відвертого діалогу» ( перша збірка, — ред.), тобто з осені 2017 до грудня того ж року.

— Деякі матеріали додав, яким по року і більше. Це, в основному, проза. Ідея збірки виникла теж, разом із назвою ще до появи матеріалу. Просто захотілося роздумами про жінку, емоціями, які інтерпретовані у вірші, спробувати її зрозуміти, а це не під силу навіть деяким самим жінкам. Звісно, рентгену жіночої душі тут немає, але те, що її торкається є. І те, що відчуває чоловік до жінки – також, — розповів ДОБІ Володимир. 

 Автор каже, що у віршах є конкретні люди і загальні образи, але чи впізнають вони себе — це вже питання. Улюблену поезію із збірки не виділяє, оскільки залишає цю задачу читачеві.

— Поезія – це емоції, пропущені через серце і чорнило та вилиті на папір. Інколи, пропускаючи через серце, вони фільтруються і стають «легшими», часом – навпаки, відбувається якась певна хімічна реакція і вони стають концентрованими. Таких не багато, але читати їх важко. Вони точно не з тих, які «на одному диханні». Кожна поезія має право вважатись улюбленою. Це вже залишу за Читачем. Є там вірші, які беззаперечно були прочитані десятки тисяч разів у Фейсбуці, є й ті, які ніхто не бачив раніше. У віршах є конкретні люди і загальні образи. От тільки чи впізнають вони там себе – це інше питання. Так, це поезія правдива і відверта, але не завжди це моя правда. Інколи герої живуть поруч, навіть не здогадуючись, що їхнє сокровенне, про яке вони навіть не кажуть в голос, хтось описав. Так буває. І це добре. 

Коли очікувати від автора наступну збірку наразі невідомо. Володимир каже, що спочатку планував одразу писати нову книжку, але зараз поки такого бажання немає. 

— Зараз, у русі, коли часу немає, бо його повністю забирають щоденні події і рутина, я над цим не задумувався. Не знаю що. Якщо чесно, після випуску першої збірки у мене була чітка мета і бажання одразу почати писати нову. А зараз такого немає. Мабуть, варто творчо відпочити з місяць-другий. Це не означає, що я не писатиму. Просто для верстки, ідеї, лінії, дизайну і назви зараз у мене немає конкретних думок. Усьому свій час,