Іван Рибчак – капітан поліції, начальник сектору дільничних офіцерів поліції Тернопільського відділу превенції патрульної поліції. До виконання своїх службових обов’язків на посаді дільничного інспектора приступив у 2007 році. 

Чоловік каже, що за роки роботи в правоохоронних органах бувало різне, але він ніколи не жалів, що обрав професію правоохоронця. До того ж саме на роботі він знайшов своє кохання.

Іван Рибчак закінчив Національну юридичну академію в Одесі за напрямком правознавство. Після вишу він рік відслужив в армії, а далі влаштувався на будівництво. Коли в системі МВС розпочався набір дільничних, вирішив спробувати власні сили у цьому напрямку. І не помилився – його зарахували на службу в органи внутрішніх справ і направили у шестимісячне відрядження в Луцьку область на навчання.

Сьогодні він є прикладом для молодих поліцейських, передає їм свій досвід. Саме на стажування до нього потрапила і майбутня дружина Галина. І цей випадок з життя Іван пригадує радо та з усмішкою, бо вважає, що навіть попри брак вільного часу доля все-таки його найшла.

 - Мені дали практикантку на опорний пункт. З першого дня я почав  роз’яснювати їй, що то за така служба , що означає, ознайомлював з усіма деталями. У ході знайомства дізнався, де народилась, де проживала і так далі. З’ясувалося, що дівчина народилась і проживала в тому селі, де живає моя бабця, в яке я неодноразово їздив і проводив багато часу, але до того часу я її не знав та не бачив. Тут наша практика почала переходити в роман, який переріс в кохання,— каже Іван. 

Галина свого часу завершила Тернопільський педагогічний університет та здобула спеціальність вчителя української мови, літератури та зарубіжної літератури. Проте за фахом не працювала, а у 2012 році вирішила спробувати себе на посаді міліціонера. Після п’ятимісячних курсів потрапила в Тернопільський міський відділ міліції на посаду дільничного офіцера.

 - Колектив у мене був хороший. У мене були гарні наставники. Зокрема був моїм наставником Іван Миколайович. Прийшовши на роботу він мене багато навчив він мені все розказував, пояснював. Після тривалої співпраці у нас виникла симпатія. Зустрічавшись більше одного року, ми одружилися. Це був службовий роман гарний і приємний.  

Сьогодні подружжя виховує донечку, а Галина після декретної відпустки, пройшовши переатестацію, почала працювати інспектором сектору моніторингу Тернопільського міського відділу поліції. 

 - Робота у нас важка інколи потрібно і затриматись. Деколи потрібно і у вихідний день додатково вийти на роботу. І від цього потерпає наша сім’я, найбільше наша донечка, тому що ходить у садочок і я її забираю останньою, або в кінці вже, коли дуже мало діток. Але попри це все я тут працюю і значить мені це подобається.

Іван та Галина – справжня поліцейська родина, але подружжя каже, що це і добре, і не дуже. З однієї сторони бути дружиною поліцейського позитивно, бо є розуміння другої половинки про завантаженість та брак вільного часу, а з іншого боку погано, адже дійсно мало часу проводять разом, пише tp.npu.gov.ua

- Якщо в нас є якийсь вихідний чи відпустка, ми або їдемо в гості, або йдемо кудись гуляти, або виконуємо таку роботу, яку не встигаємо, коли ходимо на роботу - щось там зробити по дому, ремонт, щось занести перешити, підшити, купити. Це не завжди схоже на відпочинок. Треба поєднувати відпочинок з корисними справами по дому. Їздимо до батьків.