Жителька Кременця Оля Гриневецька розповіла, про те, як її життя поділилося на "до" і "після" через ДТП, що трапилась у Кременці 2 жовтня на зупинці "Вербова". У той день Ольгу та її дочку збила машина, коли вони переходили дорогу. Дивом обоє залишились живі. 

— Це був звичайний день, понеділок, який починався так, як багато інших днів до цього. Ранок, проснулися, кава і чай, сніданок, зібралися, вийшли, зупинка, маршрутка і ось ми приїхали на зупинку «Вербова», на яку я приїжала 13 років, так як працюю в Кременецькій школі №3, а донечка вчиться в 7 класі. Ми вийшли з автобуса на зупинці, підійшли до пішохідного переходу, подивилися на ліво потім на право, впевнившись що переходити дорогу безпечно я взяла Анастасійку за руку і ми спокійно пішли….А далі темрява…. Три дні я не пам’ятаю, — зазначила Ольга.

Донька Ольги опинилася в Тернопільській обласній дитячій лікарні з переломами тазу та травмою ноги. В той часЮ як кременчанка відкрила очі в реанімації в Тернопільській інститутській лікарні вся в залізних трубках, з трубкою яка тирчала з лівої сторони з легені, в кисневій масці та кучею різних апаратів, які постійно пікали.

В лікарню жінку привезли у важкому стані з важкими тілесними ушкодженнями, черепно-мозковою травмою, переломами лицевих кісток, переломами ребер, пробитими та забоєм легень, переломами тазу та важкими переломами ніг.

— Мою донечку доглядали в лікарні і після виписки дружина мого брата Тетяна, яка замінила їй маму, родичі та друзі. А я всі два місяці була з своєю мамою, в день і в ночі вона пережила зі мною все, турбувалася про мене і доглядала. Мені прийшлося перенести чотири операції, ноги склали по-новому і в страшних муках розробляла їх з реабілітологом. 
В даний момент нас виписали і ми в Кременці. Анастасійка навчилася знову ходити і вже відвідує уроки в школі. А я важче…Бог та лікарі подарували мені життя вдруге, залишилося найважливіше, набиратися сили, розробити ноги, а це не так легко і навчитися ходити. Тож ще чекає довготривалий період реабілітації. Після всього пережитого помінялися цінності в житті, адже найважливіше це бути ЗДОРОВИМ, я почала цінувати кожен прожитий день, я щаслива бачити своїх близьких та рідних, я радію малесеньким своїм перемогам та досягненням. Адже жити повноцінним життям так хочеться, — розповіла постраждала.

Слідство по цій страшній аварії триває й досі. Водія не покарали.

— Хочу подякувати людям, які відгукнулися, дали свідчення і не побоялися сказати правду. Тому, якщо ви знаєте якусь інформацію по цій справі або були свідком та можете нам допомогти, будемо вам вдячні. Наші контактні телефони 0969019606 або 0676725525. Щиро дякую Всім небайдужим людям. Хто відгукнувся на нашу біду, підтримували морально і молилися за наше здоров’я, та за велику фінансову допомогу на наше лікування. Завдяки Вам я знову дихаю, радію кожному дню, можливості жити та бачити посмішку моєї донечки, — підсумувала Ольга Гриневецька.