Сотні реакцій, десятки поширень та коментарів: користувачі Фейсбука діляться історіями про Почаївську лавру на Тернопільщині. Репортаж вийшов на сторінках інтернет-газети "Доба" кілька днів тому. З того часу люди не припиняють коментувати прочитане в матеріалі "Підмосков’я на Тернопільщині: репортаж з Почаївської лаври".

Більшість коментаторів дивується, чому нічого не робить Служба Безпеки України, та пишуть, що лавра — розплідник сепаратизму. Однак є й захисники святині, які вважають, що російська мова та прокремлівські погляди отців не мають значення, адже Бог один.

Олександр Лаврентюк:

"В мене виступили сльози, бо саме там я побачив та відчув, що скільки вже загинуло гарних людей, віддавши життя за Україну, та боротьба за незалежність України триває й ще довго триватиме. Оскільки ми самі, українці, зустрічаємо нашого ворога з хлібом та сіллю, дозволяючи формувати основи потужного антиукраїнського руху, в тому числі й за допомогою церкви (УПЦ МП). Ви подивіться. У всіх містах України саме церкви УПЦ МП отримують можливість розширятись, розвиватись, а УПЦ КП знаходяться у занепаді... Це на третьому році реальної війни з російськими загарбниками... Коли сьогодні з фронту приходять як покалічені хлопці та дівчата, так і звістки про загибель захисників країни. Друзі, росія не припиняла, не припиняє та не буде припиняти намагатись знищити все українське, знищити всі основи українства, як то мова, культура, віра! На це витрачаютсья величезні кошти, на це працює вся російська промисловість. Й треба це усвідомлювати та робити правильні висновки... Бо нащадки нас не зрозуміють, бо душі полеглих за незалежність України, які з неба дивляться на нас, чекають від нас зовсім іншого... Душі полеглих Героїв України чекають, коли ж ми скинемо тягар меншовартості й зрозуміємо, що титульна нація заслуговує на те, щоб її поважали, а дехто й боявся... Дуже дякую нашому побратимові пану Михайлу з Тернополя, який відчув, що потрібно нас рятувати з тої Лаври й відвіз до Зарваниці...Ось де потрібно бувати... ось місце, де відчуваєш все те, чого, на жаль, вже не відчуєш у Почаєві. Слава Україні!"

Юрій Стопник:

"Ту всю гопоту годує наше затуркане кріпацтво, яке, побачивши пузатого хряка з бородою і хрестом на грудях, не залежно від його віросповідання, зразу біжить йому ноги цілувати, замість того, щоб в сраку копнути. А, згідно статті 35 Конституції України, заборонити РПЦ на законодавчому рівні практично неможливо".

Валентина Мельник:

"На жаль це правда! Колись з чоловіком поїхали до Почаєва,чоловік приїхав з заробітків і ми хотіли купити подарунок — ікону до нашого місцевого храму, я говорила українською з монахом, він на мене не звертав уваги, ігнорив мене, чоловік був біля мене і все бачив ,а тоді почав говорити з монахом російською мовою, моєму здивуванню не було меж, монах сприймав його, як рідного, щебетав як соловей і товар в лавці показував, і знижку зробив гарну. Я не призналася, що ми разом, стояла з боку і то все споглядала. Більше не поїду, доки там будуть москалюги, хто б мені шо про святиню не говорив!"

Непетро Нештегельський: 

"Я і раніше ніколи не їздив до всяких там "святих" місць! Особливо москальского патріархату! І тепер ця "лавра" викликає тільки огиду! Враження таке, що всі ті, хто туди приїздить, типу, за "благословенням", це опариші, які їдять плоть давно здохшого козла, якого викинули і навіть не прикрашали, а він лежить і смердить біля дороги!!! А наші люди, як остатні тупі зрадникі, пруть до москальского патріархату, забуваючи, що їхні попи це чекісти, нкведисти, кгбісти і феесбешникі, які вбивали і катували український люд! Зневажаючи на наший же землі, нашу українську віру! Наші звичаї, наші традиції, нашу мову!! Одним словом, москальня!!! Хто там молиться, допоможе, як  "мертвому кадило"!! Їдьте туда і далі, тупе, безмозгле бидло!!!"