Тернопіль став одним з перших міст країни, де презентували українську стрічку «Стрімголов». Це повнометражний режисерський дебют Марини Степанської, яка приїхала у місто і розповіла про деталі зйомок. Одну з головних ролей у фільмі зіграв тернополянин, народний артист України Олег Мосійчук.
Зазначимо, що стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на кінопремію «Оскар». Проте, поступилась місцем стрічці "Рівень чорного" Валентина Васяновича.
Як розповідає Марина Степанська, образи головних героїв у фільмі — це збірний образ людей, яких вона знає.
Акторів шукала дуже довго і прискіпливо.
— Коли я шукала актора на роль дідуся, то ми дуже багато перебрали акторів — київських, львівських, харківських. Я їздила з кастингами по всій країні. І ми були у відчаї, оскільки не могли знайти того самого. Якось мій кастинг-директор показала мені фото тернопільського актора Олега Мосійчука. Я подивилася і сказала, що це дуже молода людина і нам не підходить на роль дідуся. Проте, вона поїхала у Тернопіль, взяла камеру, знайшла Олега Петровича в театрі і записала з ним коротке відео. Потім повернулась в Київ і ми сиділи з моїм оператором з Австрії переглядали це відео. Коли він побачив Олега Петровича, то сказав, що ми маємо його обов'язково взяти, бо це "український Шон Коннері". Потім ми запросили Олега Петровича на проби і зрозуміли, що він ідеально підходить для цієї ролі, — каже Марина Степанська.
Сам Олег Мосійчук каже, що багато чого навчився під час зйомок.
— Для мене найважливіше те, що після такої тривалої перерви українське кіно відновило рух. І цей рух почали молоді люди.Це такий кайф, коли ти потрапляєш в середовище професіоналів, людей, які знають чого вони прагнуть. І важливо те, що мені було чого навчитись, незважаючи на мій багаторічний досвід як актора і режисера, — зазначив Олег Мосійчук.
Подивитись фільм можна у кінотеатрі "Сінема Сіті". Вартість квитка — 70 гривень.
Сюжет фільму:
Події фільму розвиваються в сучасному Києві, де головні 27-річні «негерої» намагаються зробити непростий вибір в умовах «героїчного часу».
Антон, музикант-вундеркінд, що не впорався з покладеними на нього сподіваннями, повертається додому після двох років навчання у Швейцарії і піврічного лікування алкогольної залежності в психоневрологічному диспансері. Його дідусь, людина суворих принципів, вивозить хлопця в село, далеко від принад великого міста.
Одного разу Антон зустрічає Катю, яка, як і він, намагається знайти своє життя в житті. Вона незабаром має поїхати до Берліна разом із своїм хлопцем Йоганном, німецьким фотожурналістом, з яким вона познайомилася під подій на Майдані. Однак її зустріч з Антоном приносить новий імпульс у її життя і глибоко впливає на них обох.