"Там, там, там, тільки там, де нас нема…" а хотілося б бути! Співати і насолоджуватися, відчувати, як звуки проходять по тілу, розуміти, що мрії здійснюються, скласти руки “хвилькою” і, навіть, на хвилинку заплющити очі від задоволення. Я вже уявляю цю подію! Молодь, старші люди і навіть діти, усміхнені і щасливі. Погляди усіх звернені на сцену, де музиканти себе почувають, як риби в… “океані”. Як же люблять їх та їхню музику в Україні, як же тішить, що вподобали її і закордоном. Я була ще зовсім маленькою, коли по радіо лунало “ти живеш в домі зі скла…”, але гурт не увійшов у минуле, не припинив бути цікавим і цікавити. Змінювався колектив, змінювалася тематика і стиль виконання, але незмінним було те, що вони захоплювали, а їх - любили. Коли слухаю композиції гурту вдома, дідусь каже: “Я знаю цих музикантів, вони ж - Океан Ельзи!” Так, справді, незвичайний вокал, манера і стиль виконання, палкі почуття, які закладені у словах не можуть залишити байдужими нікого. У мене є записник, у якому я занотовую свої мрії. Їх багато, але немало вже здійснено. Однією із мрій є побувати на концерті гурту “Океан Ельзи”.   Щоб проголосувати за учасника конкурсу”Я йду на ОКЕАН ЕЛЬЗИ” потрібно клікнути на зірочках, що розташовані зліва під заголовком статті над фотографією.