згідно зі стандартами Організації об’єднаних націй близько 80 відсотків громадян перебувають за межею бідності. Такі дані навів відомий дисидент, голова Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. За станом на 1 січня 2012 року загальний зовнішній борг України досяг 126,2 мільярдів доларів. Тобто кожний громадянин України, у тому числі дитина, винний кредиторам понад 2700 доларів. Хоча ніхто з нас цих мільярдних кредитів не бачив, бо вони осіли в кишенях владоможців і великих бізнесменів. Надії на олігархічні клани у нас нема, бо лише за останніх два роки вони через банки перерахували на Кіпр і в різні офшорні зони понад 50 мільярдів доларів, які вкрали й нажили на наших горбах. І ця сума зростає. Розраховуватися будуть наші діти та внуки; а також продадуть те, що ще частково не встигли – найсвятіше – українську землю. Вже нині частина української землі передана у довготермінову оренду; орендарі огороджують від людей береги річок, поля, ліси, українських селян перетворюють на рабів. А покірних рабів навіть Господь і Матір Божа не люблять. У 2013 році заплановано здійснити остаточний продаж землі, що може привести до кінцевого зникнення України як держави, бо значна частина українських чорноземів через підставних осіб може відійти до іноземців. Люди сьогодні не готові до продажу землі, як колись не були готові до продажу заводів та підприємств, коли, отримавши ваучери чи акції не знали, що з ними робити. А нові власники продовжували збагачуватися, продали або порізали на металолом устаткування, а колишніх працівників зробили безробітними і нікому не потрібними заробітчанами. Після прийняття Податкового кодексу тисячі українських підприємців згорнули свій бізнес, і мене це як підприємця найбільше болить, бо не взмозі платити нові податки, яких ми й так, за даними Всесвітнього банку, платимо найбільше у всьому світі. Замість високоякісних продуктів від українських виробників нам нав’язують товари  китайського, польського чи турецького виробництва. Україна стала ринком збуту для всієї низькоякісної продукції. 2014 року в Україні заплановано почати ліквідацію ЖЕКів і створення ОСББ. У Тернополі цей процес «стартував» швидше, і вже нині тернополяни там, де створені ОСББ, зіткнулися з багатьма проблемами: нема дитячого майданчика; потрібно шукати самим електрика чи сантехніка; прибудинкова територія використовується не за призначенням і т. д. У 2014р. ОСББ створюватимуть централізовано, керівниками ОСББ стануть кілька монополістів, і цілком можливо, що в будинках будуть створені групи, які «вибиватимуть» комунальні борги. І чи не будуть виселяти з квартир в судовому порядку тих, хто не зможе сплачувати послуги, що зростатимуть. Система комунікацій стара, заміна труб не проводилася вже багато років. Перший дзвіночок для тернополян вже пролунав, коли цього року у центрі міста провалювався асфальт. Якщо зимою почнуть проривати труби, що нас чекатиме? Чи не повториться Алчевськ, коли у січні 2006 року прорвало трубу центральної теплотраси і близько 60 тисяч мешканців залишилися у 30 градусний мороз без тепла. Вже нині міській владі потрібно обмежити проведення різних фестивалів, спортивних змагань, відмовитися від тротуарів з підігрівами, а шукати кошти на ремонт і заміну труб.   Також у 2014 році в Україні планують запровадити страхову медицину, тобто ми платитимемо двічі – у вигляді податків із зарплати й за медичну страховку. Це означає, що більшість населення не матиме медичної допомоги, бо страхування не покриє витрати на лікування навіть грипу. Вже нині в усій Україні закривають лікарні та поліклініки так само, як закривають школи. Щороку кількість корінного населення в Україні зменшується, якщо так триватиме, то через 40 років в Україні залишиться тільки 30 відсотків українців, їхнє місце займуть міґранти – китайці, африканці та мулати. Тобто нашим внукам може не бути місця на історичній батьківщині. Вже нині у ряді населених пунктів бігають «діти-мулати», котрі згодом розповідатимуть, як вони люблять Україну… Чому мовчать політики? А вони й далі мовчатимуть, бо партії, якщо їх так ще можна назвати, фінансують олігархи, і в майбутній Верховній Раді ці обранці захищатимуть інтереси не ваші, а окремих олігархічних кланів, які надалі продовжують вас обкрадати. Нині знову різноманітні злодії і різного штибу шахраї рвуться до влади. Вони знову один наперед одного називають себе найопозиційнішими, обіцяють, вам, тернополяни працювати для України, боротися з режимом, а в кишені тримають дулю, звісно не для себе, а для народу. Знову в народні депутати, йдуть ті самі люди, котрі вже вас неодноразово обманювали. Може, вистачить мовчати, може, вже настав той час, коли ми нарешті зрозуміли, що потрібно гнати владу з політиками-дармоїдами і популістами, які обслуговують політичні клани. Нас продовжують зомбувати, через центральні телеканали та ЗМІ, які належать одним і тим самим олігархам, вони роблять усе для того, щоб маніпулювати нашою свідомістю, особливо перед виборами. «Поліпшення життя вже настало…» так, але не для нас, а для олігархів, аферистів і злочинців. За прогнозами фінансистів, з нового року нас очікує спад гривні – близько 40 відсотків… Нині єдиним захистом для української громади є об’єднання, бо разом ми – сила, котра спроможна відстояти все українське, зможе провчити злодіїв та різних зайд. Тож гуртуймося, об’єднуймося: від кожної сім’ї, від кожної родини у велику українську громаду. Ось чому я, Михайло Ратушняк, іду на вибори не від партій, а від Тернопільської Громади. Нас чекають великі випробування, і нині ми маємо відродити ті цінності, які втрачаємо – українську родину, об’єднану у велику українську громаду! Я завжди був з вами і залишуся з вами у найважчі часи.

Михайло РАТУШНЯК