Вже тернополянка, родом з Херсонщини. У 1983-му переїхала сюди. Діти виросли і живуть тут. Поки батьки жили, їздила до рідного дому часто, а коли минулися, то й не тягне так. Тягнуло коли було куди й до кого. У Тернополі збудований свій дім – своє гніздо. Мій чоловік був направлений на роботу до Херсона, там ми познайомилися. Згодом виробництво перейшло до Тернополя і ми змушені були переїжджати. Як молоді спеціалісти отримали квартиру.

Тернопіль подобається дуже, а й ще тоді казала. Відчувається, що ближче до Європи, це було помітно і в 83-му році. Я працювала інженер-конструктором на «Сатурні». Його немає вже з 2001 року. Зараз на пенсії з онуками. У мене їх четверо, живу з дочкою, то біля мене завжди двоє. А ще двоє внуків живуть в Португалії, син виїхав. На заробітках і чоловік, він разом з сином, допомагає йому в Португалії. Періодично я також приїжджаю до них.