У Тернополі є чоловік, який 25 років лазить по фонтанах і доглядає за ними задарма

Антона Марчевського тернополяни знають як журналіста і фотоблогера. Його називають ще тернополезнавцем. Журналістам «Доби» Антон розповів про своє хобі. Близько 25 років Антон Марчевський чистить забиті форсунки фонтанів, поправляє струмені води та викидає опале листя. За це йому ніхто ніколи не платив. Антон єдиний в Тернополі задарма слідкує за роботою усіх фонтанів з дитинства.

Звідки таке хобі? У п’ять років Антона сфотографували біля фонтану, цей день в пам’яті досі. У сім років збереглося фото, як хлопець чистить форсунки. Вже тоді, каже Антон, розумів, що таке гарно, а що ні. Що залежить від нього і що може виправити на краще. Відтоді минуло 25 років, Антон й надалі слідкує за усіма фонтанами в Тернополі. Про кожен знає: коли, як і де відкритий.

Тернопіль, за словами Антона, недарма називають «містом фонтанів». За кількістю Тернопіль давно перегнав Вінницю. У місті нараховують двадцять фонтанів. Ті, що на балансі Тернопільводоканалу і регулярно працюють – вісім. Наразі роблять фонтан у парку Національного Відродження. Незабаром поставлять ще один на озері з півтисячі форсунок. Ось тоді, каже Антон, буде важко іншим містам наздогнати Тернопіль.


Чому Антон ремонтує форсунки та чому саме фонтани, відповідає:

– Мої принципи життя – якщо я можу щось змінити – змінюю. Коли бачу, що не працює форсунка у фонтані, мені не важко її почистити. Якщо маю біля себе інструменти, бодай дротик невеликий чи тоненьку тріску, роблю це одразу. Не страшно у теплу погоду залазити й намочити ноги.

Буває так, що спеціально виділяє час, бере з дому інструменти та ремонтує. Потреба чистити форсунки з’явилася з Незалежністю, тоді фонтани були старі, осад накопичувався частіше. Тоді й почав лазити по фонтанах. У 1995 році «Тернопіль вечірній» навіть опублікував фото Антона, коли той пробивав форсунки.

До 1996 року, – розповідає Антон, – фонтани працювали щодня, а після – лише на вихідних і святах. Раніше вода до всіх фонтанів, окрім «Кульбаби», йшла від водопроводу і, відповідно, тарифи комунальні росли. Згодом фонтани включали ще рідше, в неділю з 14 до 18 години, а якщо випадав дощ, то два тижні люди не бачили включених фонтанів. Відтоді спостерігати за ними Антону стало менш цікаво. У школі однокласники насміхалися з такої роботи. На їхні насмішки хлопець не зважав, продовжував і далі робити те, що до вподоби.

– У багатьох людей не вистачало розуміння, що можна не тільки ламати, а й відновлювати. Були такі розмови: «Шо ти там лазиш, шо ламаєш». Я пояснював, що навпаки, ремонтую. Найменше лазив по фонтанах якраз у двотисячних, коли фонтани працювали дуже рідко, – каже Антон.

Згодом фонтани почали реконструювати. Багато відкривалося нових. Зараз вода у фонтанах працює у замкненому циклі, її пускають з водопроводу. Але вона доволі жорстка і відповідно є осад, який накопичується в трубах, хоч вони й пластикові, іржі не може бути, але від осаду форсунки забиваються частіше.

Минулого року до дня святкування Незалежності та Дня міста працівники водоканалу вирішили налаштувати вечірню підсвітку. Свою роботу вони зробили, але таке як протерти скельця, у правильну сторону зафіксувати, якось оминули. Антону доводилося відшкрябувати й налаштовувати. Опісля фонтани стали привабливіші, люди почали фотографуватися.

– Змінився торік і фонтан на бульварі Шевченка. На центральному фонтані вода бризкала замикальним куполом до середини. Форсунки працювали так, що вода одразу направлялася у воду. На граніт падала лише центральна струя води. Фонтан виглядав якось бідно. Я виправив форсунки трішки вертикально. Зараз вода падає на граніт, розсіюється і створюється візуальний ефект. Якщо після обіду стояти спиною до сонця, можна побачити веселку, гарні фонтани й проти сонця. Дуже гарно дивитися на бризки води, коли працює підсвітка, – розповідає Антон.

Так працював фонтан у День його відкриття, 23 серпня 2012 року

Тернопільводоканал про Антона знає, схвалює його роботу. Чи не пропонували роботу, Антон вже й не пригадує, хтось говорив серйозно, хтось жартома. Для Антона ремонт фонтанів – хобі. Восени також викидає листя з фонтанів, це, каже, зовсім не складно. Інакше листя розкладається, вода від цього жовтіє, а коли рештки потрапляють у фільтр, – форсунки знову забиваються. Ставши помічником міського голови, Антон запропонував, щоб фонтани влітку працювали не до 21 години, а хоча б на годину довше. Адже влітку молодь у такій порі тільки виходить на вулиці, а фонтани виключають, – не красиво. Тепер фонтани працюють до 22 години вечора.

Фонтан у будь-якому місті стає улюбленим місцем зустрічі городян. Біля нього збираються мами з дітьми, туристи частіше клацають біля нього фотоапаратами, а ще він просто радує око, коли в суєті буднів просто проходиш повз. За стільки років схожих ентузіастів, які готові задарма ремонтувати фонтани, Антон не зустрічав. А спеціально когось шукати немає сенсу.

– Мені ніхто не казав, я сам вирішив. Нещодавно в спеку стало шкода дерев на Циганці. Знайшов на пляжі безліч пляшок, навіть шести літрову бутлю, і підлив усі дерева (Інколи потрібно шукати позитив і в не дуже позитивних діях людей). Цього року двічі вже підливав дерева. Тому, це вибір кожного, якщо б я побачив когось, звісно, одразу познайомився б, і разом тоді ремонтували фонтани, – сміється Антон Марчевський.

 




Наталя Колодій

Опис відсутній


Читайте також