"Чорний ліс" в Петрикові отримав свою назву, бо має негативний контекст, розповідає тернопільський краєзнавець Тарас Циклиняк. Під час війни тут велись бої, місцеві мешканці згодом поламали не одну пилку об кулі, що позастрягали в деревах.

— Петриків старіший за Тернопіль. Перша згадка про нього датується 1458 роком, Тернопіль — 1540-й. Це такий придаток Тернополя споконвічний. В свої перші часи належав Яну Тарновському. Єврейського населення, якщо й було, то дуже небагато. Є польський костелик початку 20-го століття, церква УГКЦ, освячена Митрополитом Андреєм Шептицьким. Ближче до будинку пристарілих — центр тернопільських повоєнних порохових складів. Ближче до Берегині були за німців розстріли євреїв, — розповідає краєзнавець.

Що ж до назви лісу, то вона далеко не унікальна.

— Таких назв є чимало, навіть в Тернопільській області. І десь я читав, що "Чорний ліс" — то мало негативний контекст. Світлі та добрі об'єкти "чорними" не називали. Ліс невеличкий, десь два на два кілометри, якщо б ми прямо пішли, то дійшли би до городів. Під час війни тут були бої, старожили згадують, що коли ліс пиляли, то рвали пилки, бо в деревах застрягали кулі. Про це можна більше прочитати в книзі Олександра Семеніва "Тернопіль у вогні".