Cьогодні, 7 липня, за християнським календарем припадає Різдво Іоанна Предтечі. Цього ж дня – Івана Купала – стародавнє свято східних слов’ян. За давніми традиціями святкування починалися ще напередодні Купайла. До сьогодні зберігся звичай плести віночки, розпалювати вогнище, зустрічати сонце… Про те, як переплелися два свята: язичницьке та християнське — в одне, та як відзначати його тепер, розповіли протоієрей УПЦ Київського патріархату Євген Заплетнюк та рідновір Ігор Аркуша.

"Церква вимушено наклала своє релігійне свято на народне"

Рідновір Ігор Аркуша розповідає, що «Івана Купала» — яскравий приклад синкретизму. В ньому поєднано риси свят двох абсолютно різних культур, етнічної (Купала) та глобально-інтернаціональної (Іоанна Хрестителя). Автохтонні традиції були настільки вкорінені в життя народу, що церкві було не під силу їх позбутися й вона вимушено наклала своє релігійне свято на народне.

– Автентичне свято Купала наші Предки проводили в день літнього сонцестояння. Це є вшанування пори найбільшої сили Сонця, плідного її буяння. Тому святкування проводила молодь шлюбного віку – хлопці й дівчата, готові створити власну родину. Решта громади долучалася, як гості.

Стрибання через вогонь – обов’язковий атрибут обрядової частини свята. До вогнища приступали пари, що сподівалися найближчим часом узяти шлюб. Хлопець з дівчиною стрибали, тримаючись за руки. Якщо руки на роз’єднувалися, це віщувало парі щасливе спільне родинне життя.

– Пускання вінків на воду – ще один неодмінний атрибут купальського дійства. По тому, як він попливе водою, чи лишиться цілим, чи буде впійманим хлопцем, дівчата ворожили на свою долю. В українській традиції вінок – ознака цноти, тому його дозволялося плести й вдягати виключно дівчатам на порі. Віддати вінок фактично означало призначити себе в подружню пару обранцю. Жінки вінків не вдягали! Ніколи! – каже Ігор Аркуша.

Починали свято Купала увечері перед найдовшим днем у році. Купальські вогні горіли цілу ніч. Так само цілу ніч тривали молодіжні забави й частування. А на світанку відбувалася зустріч Сонця, що в цей день проявляло себе у своїй найбільшій силі.

– Збереження купальського свята до сьогодення підтверджує невмирущість народної традиції, сформованої протягом навіть не століть, а тисячоліть. І нездатність інтернаціонально-безнаціональних ідеологій подолати її, – запевняє Ігор Аркуша.

"Християни церковне свято зустрічають у храмі"

За словами протоієрея УПЦ Київського патріархату Євгена Заплетнюка, як і кожне церковне свято, свято Різдва Іоана Предтечі віруючі люди зустрічають у храмі, з молитвою на устах. У багатьох церквах напередодні ввечері служать святкове Всенічне бдіння, а наступного дня, 7 липня, відправляють Літургію. Чимало людей, які носять ім’я Іван саме цього дня святкують свої іменини, а тому, за чудовою традицією, приходять до храму не просто постояти в кутику, але щоб приступити до Таїнств Сповіді та Причастя. Тим більше, що останні дні триває Петрівський піст, під час якого всі віруючі мають оздоровити свою душу глибшим, правильним духовним життям, зокрема - участю в святих Таїнствах.

– Звичайно, у ці дні не доречні жодні народні, а правдивіше – язичницькі, поганські святкування, пов’язані з днем літнього сонцестояння. Ніякі природні процеси нас більше не дивують, і ми не бачимо особливих потреб поклонятися природі, натомість, вшановуємо її Творця у місці Його максимально повної присутності – у святому храмі, – каже Євген Заплетнюк.

Іван Хреститель, – розповідає Євген Заплетнюк, – був ченцем раніше самого чернецтва. Він показав приклад справжньої віри в Бога, аж до смерті. Він не лише від інших вимагав праведності, але й сам жив свято, цнотливо та непорочно у всьому.

– Згадуймо про це кожного разу, коли будемо справляти гучні забавки, застілля та пиятики на його честь. Ви ж бачите, скільки горя та нещастя приносять оці сатанинські святкування, коли люди одурманені алкоголем шукають пригод, мотивуючи це тим, що вони, мовляв, вшановують церковні празники. Закінчується це дуже страшно. Наголошу: до церкви та правдивої віри подібні забави не мають ніякого відношення. Не треба на віруючих людей списувати власне безумство.

Варто зазначити, Івана Купала — східнослов'янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). Зараз його також прив'язують до сонцевороту. У зв'язку з введенням григоріанського календаря збігається з церковним святом Різдва Івана Предтечі та припадає на 24 червня (7 липня). Назва свята походить від імені християнського святого Івана Хрестителя.