Вранці посеред Тернополя на Юрія Колтка, який вів доньку до школи, напали двоє чоловіків разом з колишньою дружиною, в очі бризнули з балончика. Чоловіка кинули та почали копати ногами. Дісталось і дівчинці. Про випадок уже коротко повідомляли на сторінках ДОБИ, зараз чоловік розказав, що насправді відбулось в той день. Частину його слів підтверджує відео з камер спостереження.

— 23 травня близько 8.15 ранку я вів дочку до школи. Карінка навчається в 2-Г класі СШ №11. На вулиці Чалдаєва посеред дороги на нас напали двоє незнайомих людей. З ними була колишня дружина Колтко Тетяна Ігорівна — державний службовець Тернопільської обласної державної податкової інспекції, яка разом зі своїм татом  – колишнім начальником по скаргах ОДА — стали організаторами цього дійства. Вони бризнули газовим балончиком мені й дочці. Ми втікали й кричали про допомогу. Нас кинули на землю, мене почали копати ногами і бити. Мати дитини почала тягнути її за руки, Карінка кричала, що хоче бути з татом. Злочинці теж тягнули дочку. Побачивши це все, перехожі почали забирати дитину від мами й хлопців, Карінку тримали за руку біля себе. Між хлопцями й мною зав’язалась бійка і нас розбороняли люди. Копачук, взявши в руки багато камінців, намагався кинути на мене з дочкою, але люди не дали цього зробити, він порвав мені куртку і наніс травми в стегно, палець руки і голову. Люди, які були поряд, затримали Копачука, а двоє злочинців втекли. Присутні люди показали машину, на якій вони приїхали, номер ВО 5213 АК, — розказує деталі Юрій Колтко.

Чоловік додає, що вже коли їхав давати пояснення, йому стало зле. Поліціянти викликали швидку допомогу,
помірявши тиск, дали укол і завезли в травмпункт. Там чоловіку видали довідку з діагнозом "забій с/з правого стегна та 1 п. правої кисті». Але найгірше, каже батько, все це пережила дитина.

— Карінка дістала нервовий стрес, побліднула, трусились руки. Ми викликали швидку допомогу, дочці дали заспокійливі краплі, поміряли тиск. Дитина з моїми батьками поїхали в обласну дитячу лікарню на консультацію, — додає пан Юрій. — Мати дитини вчинила фізичний і психологічний вплив на дитину, насильство, зробила дочці боляче. За це вона повинна бути покарана. Тетяна фізичною силою не забере дитини, а тільки по-доброму. Їй потрібно аналізувати свої вчинки, не загострювати відносини з дочкою. Підбирати правильні слова до Карінки, завоювати довіру в неї, яку втратила, щоб дочка сама пішла до неї.

Юрій Колтко каже, що матір і раніше била дитину. За його словами, 27 вересня 2016 року в присутності поліції, Хоркави К.І. — працівника служби у справах неповнолітніх та дітей, Юрчака О.П. – працівника виконавчої служби, при відібранні дитини, вона застосувала до 7-річної дочки фізичну силу і насильство протягом 40 хв. В Карінки була температура і червоні смуги в області живота, внаслідок того, як вона хотіла силою винести доньку з квартири.

— Це все зафіксовано лікарями, висновок був направлений до служби у справах неповнолітніх та дітей. Служба направила листа до виконавчої служби, щоб припинити відібрання дитини від батька. За цей вчинок Тетяна ніякої відповідальності не понесла, оскільки відмовилась спілкуватись з працівниками поліції. Значить, можна травмувати дитину, а наша поліція захистити не може. Вони сьогодні застосували газовий балончик, а завтра, не дай Боже, ніж чи пістолет. А що далі? Згідно Міжнародної конвенції про права дитини, фізичний вплив на дитину є недопустимим...

Чоловік додає, що колишня дружина повинна назвати прізвища людей, які напали на них з дочкою. Пан Юрій зазначає, що батько колишньої дружини — сам колишній працівник правоохоронних органів, але він вірить, що нова поліція, яка є зараз, притягне до відповідальності всіх винних.

— Я розлучений з Колтко Тетяною Ігорівною. Дочка проживала з мамою після нашого розлучення 11 місяців. Вона має рішення суду про місце проживання дочки з матір’ю і не справедливе рішення суду про відібрання дитини від тата. Карінка має свою думку і хоче проживати зі мною. Я прислухаюсь до її думки. 18 грудня 2015 року Карінка виявила бажання піти до мене, я забрав її зі школи й по сьогоднішній день живе зі мною і моїми батьками. За руки я її не тягнув, вона сама вийшла зі школи і викрадачів не наймав. Дитина весела, життєрадісна, щаслива, відмінниця в навчанні, нагороджена похвальним листом. Має сертифікат, який засвідчує про участь в міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру-2017». Карінка відвідує гурток малювання, плавання, вишиває бісером. Любить малювати, ліпити. Дуже любить урок англійської мови. Протягом року двічі на тиждень вдома отримувала додаткові заняття з англійської мови. Карінка — цікава дитина, любить подорожувати. Влітку я з нею їздив відпочивати на берег Чорного моря. Разом з моїми батьками їздили на екскурсію в Почаївську лавру, в Кременецький замок, до джерела Святої Анни. Я, Карінка і двоюрідний братик Максимко їздили на велосипедах на екскурсію в село Острів. За весь період, що дочка живе зі мною і моїми батьками, мама дитині нічого не купила. Приносить дрібнички: ручку, скріпки, стиранку, магніти від йогурта, льодяники, чупа-чупс. З фруктів за весь час принесла: 1 банан, 1 грейпфрут, 1 апельсину, 1 гранат. На свято Миколая мама до дитини не прийшла, про подарунок і не мріяти. Я дякую Богу, що в мене є така дочка, я пишаюсь нею, це моя гордість і втіха, моя підтримка. Я дуже люблю свою кровинку. Я щиро вдячний всім небайдужим людям, які мають чуйне серце, добру душу, які пригорнули дитину і не дали викрадачам забрати, допомогли нам вийти з цієї ситуації. Ми надалі разом, — зазначає пан Юрій.