Величні скульптури ангелів, вітражі та мармур — саме це можна було побачити у одному з найкрасивіших храмів Тернополя на місці якого зараз стоїть ЦУМ. Проектував вівтар львівський інженер — художник Вавжинець Дайчак.

Різьбу виконувала різьбярка Яніна Райхерт, допомагав її здібний художник-самоук, українець Назарко.

Як згадує тернополянка Ірина Максимів, храм до 1954 року був діючий і там навіть після війни були відправи. В середині костел був цілий і міг простояти ще купу років, якби не рішення Ради Міністрів УРСР про зруйнування храму.  

Багато що із внутрішнього оздоблення костелу вивезли до Польщі. А частина горельєфів хресної дороги та скульптура Мадонни збереглись у "зеленій" церкві.