Уже через декілька днів мешканці деяких прилеглих до Тернополя сіл змушені будуть платити за дітей, які навчаються у садочках та школах, а в лікарнях хворі повинні сплачувати за медичну допомогу. Причина — рішення сесії Тернопільської міської ради «Про взаємовідносини з об’єднаними територіальними громадами (іншими органами місцевого самоврядування) у сфері надання послуг». Активісти говорять про порушення прав на безкоштовну освіту та медичну допомогу. Але не все так однозначно. Камінь спотикання можемо знайти в Законі про «Державний бюджет України на 2017 рік». Об’єднаним територіальним громадам надали більші права, але й наклали певні фінансові зобов’язання, які стали предметом дискусій. 

Рішення про оплату освітніх, медичних та інших послуг  було прийняте 24 лютого. Громади мають місяць, аби укласти договір з містом про бюджетний трансфер, цей термін закінчується через кілька днів.

За що та скільки платити?

— Значна кількість людей, які не проживають в місті, лікуються у закладах Тернополя, значна кількість дітей відвідує дошкільні і позашкільні заклади, які утримуються за кошти платників податків, за кошти міського бюджету. Були зроблені розрахунки, скільки вартує надання таких послуг за місяць. Депутатами прийнято рішення направити відповідні звернення до об’єднаних громад чи сільських або міських рад, в яких проінформують про вартість цих послуг з тією метою, щоб вони уклали угоди про міжбюджетні трансфери. Якщо їхні діти чи їхні люди бажають навчатися чи лікуватися в місті Тернополі, вони повинні це оплатити з коштів власних бюджетів,  — пояснює рішення сесії міський голова Тернополя Сергій Надал.

Голови сільських рад зазначають, що бюджети вже сформовані, тому коштів на компенсацію цих витрат просто нема, тому, виходить, людям доведеться сплачувати з власної кишені.

Фінансове управління міської ради провело розрахунки: навчання в дитсадках обійдеться на місяць 1215 гривень на одну дитину, у позашкільних навчальних закладах – 329 гривень, У ПТУ – 1690 гривень, ДЮСШ – 711 гривень, у школах естетичного виховання – 1151 гривень. За медичну допомогу теж доведеться платити: ліжко-день у стаціонарі – 329 грн., денний стаціонар – 71,9 грн., перебування в пологовому будинку – 741 грн., відвідування лікаря в поліклініці вузької спеціалізації – 43,2 грн., відвідування лікаря первинної медико-санітарної допомоги – 35,6 грн., лікар стоматполіклініки – 43 грн.

Реакція не забарилась

Мешканці прилеглих сіл обурені нововведеннями, адже більшість мешканців, які возять дітей вчитись у Тернопіль, працюють в місті і там же сплачують податки. Дехто навіть встиг подати у суд.

— Мені телефонують обурені односельці. Жителі села не розуміють, чим так завинили перед містянами, що тепер вимушені на вимогу керівників медичних та освітніх закладів приносити додаткові довідки про реєстрацію та оплачувати додатково кошти з свого сімейного бюджету, адже бюджети органів самоврядування вже затверджені. Також хочу наголосити, що 93% громадян нашого села працюють, або ведуть підприємницьку діяльність саме у місті Тернопіль, отже і податки сплачують в казну міста, тому вважаю таке рішення вкрай не обдуманим і таким, що суперечить законодавству та обмежує конституційні права громадян, — говорить сільський голова Гаїв Шевченківських Богдан Брич.

Він додає, що адміністрація сільської ради, аби захистити конституційні права мешканців, звертатиметься до суду 

Сподіваються на суд

Тернопільський автомайданівець Павло Іванечко, який водить свою дитину на навчання в місто, звернувся до суду. 

— Хочу навести цитату з ст. 24 Конституції України: "Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками .... місця проживання...". Тому вважаю дане рішення незаконним, риторика, щодо проїдання міського бюджету мешканцями навколишніх сіл є безглуздою, адже більшість з громадян діти яких відвідують міські дошкільні заклади працюють в Тернополі, а відтак і податки сплачують в Тернопільський міський бюджет, а отже на утримання їхніх дітей використовуються їхні ж податки. На підході також рішення ТМР, сьогодні із окремими депутатами розібралися у тому, що район та місцеві громади не отримують ніяких трансфертів з державного бюджету на дошкільну освіту, тому що тут передавати до міського бюджету? — обурюється Павло Іванечко. 

Як проблему вирішують в інших громадах?

Голова Залозецької селищної об’єднаної територіальної громади Любомир Фесик  зазначає, що велика проблема — вкрай погані дороги. Він вважає, що ремонт — одне з основних завдань, але гроші на це є по залишковому принципу. Дуже багато коштів витрачається на медичне обслуговування та на освіту. Громада продовжує навчати мешканців інших населених пунктів, але, як каже голова, там розраховують на повернення коштів, тоді зможуть взятись за нагальні проблеми і почати ремонтувати дороги.

—  Нині доводиться будувати відносини на іншому: якщо ваші діти навчаються в нас, то ви повинні забезпечити дітей в нашій громаді. Мають бути повернуті всі кошти, які ми витрачаємо на виховання дітей, тоді ми можемо говорити про фонд розвитку. Це буде велика і потужна сума. Ми проводили розрахунки, по "Будинку дитячої творчості" сума компенсації — 267 тисяч гривень, для «Міжшкільного комбінату» - 502 тисячі. Ми надіємось, що ці кошти будуть повернуті нашій громаді. Бо тільки по світі це величезна цифра понад 700 тисяч. По лікарні ми прийняли бюджет, розуміючи, що не вкладаємось в кошти, але проводимо лікування мешканців навколишніх сіл. Ми надали лікування лише за два місяці на суму понад 700 тисяч жителям не наших сіл. Ми також розраховуємо, що ці кошти також будуть повернуті в громаду, — зазначає Любомир Фесик. 

Конституція гарантує, а закон про бюджет заперечує?

— Я працюю в Тернополі, живу в селі. Дитину воджу в садік до Тернополя. Але я на роботі офіційно. Куди йдуть мої податки? То я за дитину маю платити і ще з моєї зарплати податок піде в місто? То хай повертають податок з моєї зарплати в громаду, — обурюється мешканка Великих Гаїв Світлана Кордуба. 

Жінка каже, що таких як вона — сотні. Вона водитиме дитину і далі в садочок до Тернополя, але платити з власної кишені місту не збирається.

Закон «Про державний бюджет України на 2017 рік» вніс суттєві корективи до розподілу не лише повноважень між центральною владою та органами самоврядування, але й у перерозподіл бюджетних ресурсів. Утримання дитячих садків, пільгового проїзду в транспорті, оплату лікарень, оплату харчування у школах здійснюють відтепер за рахунок місцевого бюджету.  Керівництво кожної громади має порахувати  зареєстрованих мешканців,  за кожного мешканця громади платити як медичні послуги, так і дитяче харчування у садочках чи пільговиків у транспорті. 

Один з принципів децентралізації — «гроші йдуть за людиною». Отже, якщо людина зареєстрована в одній громаді, а працює в іншій, витрати на медичне обслуговування та освіту будуть з бюджету за місцем реєстрації. Як бути з тими, хто працює в одній громаді, а проживає в іншій, на даному етапі поки не придумали.