Недавно виповнилося десять років як уродженець з Тернополя Мар’ян Довганик наповнює вільну енциклопедію. За цей час він створив 34 867 статтей і є одним із 42 адміністраторів в Україні. Зараз Мар’ян Довганик працює в прес-службі Українського Католицького Університету та не перестає поширювати знання українською мовою в одному з шести найбільш відвідуваних сайтів в світі – Вікіпедії.

«Його кредо – слова митрополита Андрея Шептицького: «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою невтомною працею любіть Україну». Нехай кожен робить для своєї Батьківщини, те, на що його покликав Бог, а Вікіпедія нехай буде нашою спільною справою. Адже кожен може долучитися до неї». 

Як давно ви у проекті?

Я навчався у Львівському університеті ім. І. Франка на японській філології. На вибір саме такої спеціальності частково вплинула Вікіпедія. Мене зацікавив українець з Японії, котрий дописував до вільної енциклопедії. Чотирнадцятого лютого виповнилося 10 років, як я зареєструвався. Тоді я працював під псевдонімом Tomahiv. Згодом змінив на MaryankoD.

Чому вирішили наповнювати електронну енциклопедію?

Коли я зареєструвався і починав регулярно дописувати до проекту, мене вражала відсутність статтей про елементарно найважливіші речі. У російському чи польському сегментах ситуація виглядала значно краще. На початках я старався просто бути корисним там, де, здається, в інших не доходили руки. Пізніше знайшов для себе певну вигоду – вчився на філологічному факультеті, писав про теми, які вивчав. Також інколи перекладав статті з інших мовних розділів, що вдосконалювало моє знання мов.

Чи пам’ятаєте свої перші статті, про що вони були?

Усі редагування, які робить хто-небудь у Вікіпедії, зберігаються назавжди у базі даних. Ці редагування може побачити будь-хто. Якщо чесно, не дуже пам’ятаю, на яких саме статтях вчився працювати у Вікіпедії. Журнал моїх правок показує, що перше написав про Сполучник. Перше  редагування здійснено у статті Українська мова. Тоді я також писав про великі міста чи регіони, наприклад, Варна, Мордовія, Архангельськ, Гомель, Наанталі тощо. До того про них не було відомостей в електронній енциклопедії.

Скільки сьогодні у Вікіпедії ваших статтей?

Згідно з лічильником – 34 867. Багато з них згенеровано з баз даних, тому що це статті про населені пункти. Такі собі заготовки, а доповнюють ті, хто має більше інформації. Не думаю, що насправді створив багато статтей. Тим більше, не думаю, що вони «мої». Після того, як я їх започаткував, ще кільканадцять вікіпедистів їх змінили та доповнили. Так працює Вікіпедія.

Про що найбільше подобається писати?

До вподоби  географічні й краєзнавчі теми, хоч і не за моїм фахом. Географія завжди мене цікавила. Поза тим люблю писати про те, з чим стикаюся щодня.

Де черпаєте інформацію для написання матеріалів?

Залежно від матеріалу можуть бути електронні джерела, бази даних, паперові джерела чи іншомовні розділи Вікіпедії, наприклад, англійський. Для написання статей про Тернопільщину я користуюся першими трьома джерелами. А іншомовні Вікіпедії інколи перекладають мої статті.

Що найважчого у роботі вікіпедиста?

У написанні статей найважчим є важкодоступність деяких джерел, зокрема, краєзнавчих. Адже література, як правило, знаходиться у найближчих бібліотеках до відповідних місць. У проекті – конфлікти з іншими користувачами, інше бачення, інший підхід. Значно б спростили роботу онлайн книги, довідники, енциклопедії. Але всі ці труднощі не є великими, щоби суттєво впливали на роботу.

Якою нині є ніша статтей про Тернопільщину? Про що написано найбільше, де вбачаєте прогалини?

У порівняні з іншими регіонами, Тернопільщина висвітлена непогано. Звісно, треба йти далі. Хотілося б більше інформації про кожне місто й село краю. Це потребує багато часу. Тому всі, хто працює над Тернопільщиною у Вікіпедії, сподіваються на допомогу свіжих сил.

Якими матеріалами гордитеся, які є знаковими для вас?

У Вікіпедії існує система оцінювання якісних статей. Є два ступені цієї оцінки: добра і вибрана стаття. Мій
доробок складає 6 добрих – Єзуїтський костел у Тернополі, Микулинці, Чарлі Чаплін, Автопортрети Тараса Шевченка, Тернопільський став та Наддністрянський говір, а також одну вибрану статтю – Тернопільська область. Окрім того, значно приклався до статтей Історія Чилі та Українська мова, які отримали статус добрих.

Якщо говорити про правдивість – наскільки вона представлена в українській спільноті Вікіпедії? Часто зустрічаєте нісенітниці? 

Геть чисто нісенітниці трапляються рідко. Адміністратори здебільшого досить оперативно реагують на різні дурниці чи вандалізм. У Вікіпедії є система верифікації. Якщо у читача викликає сумнів певний факт чи твердження, він може зазначити поблизу слово «Джерело?». Автори статей, якщо вони дбають за достовірність, мали би додавати посилання до усіх сумнівних чи суперечливих тез.

Підстав не довіряти Вікіпедії не мало б бути. Адже Вікіпедія не є оригінальним, первинним джерелом знань. Вона подає лише ту інформацію, яка є у джерелах. Жодних оригінальних досліджень чи нових відкриттів. Якщо щось не може бути підтверджене незалежними джерелами, це з Вікіпедії вилучається.

Нехай читачі будуть активніші і вимагають у редакторів верифікації. Звісно, у статтях часто бракує посилань на джерела. Якщо вони не вказані, є підстави сумніватися. На мою думку, це праця обопільна.

Чи кожен може писати матеріали чи лише редагувати? 

Технічно не має різниці між написанням статті і її редагуванням. Редагування доступне онлайн постійно і будь-хто може змінювати статті. Проте є окремі сторінки, захищені від редагування. Є два рівні захисту: від незареєстрованих користувачів і від не адміністраторів.

Писати може кожен – школяр чи професор Університету. Багатьох вчених це бентежить. Тому не так багато у Вікіпедії академіків чи заслужених діячів науки. Хоча, вони також присутні. Інші вчені, навпаки, вважають, що цей прояв демократії сприяє розвиткові науки. Справді, якщо є посилання на джерела, яка різниця, хто писав статтю? І навпаки, якщо джерел не має, чому я маю вірити якомусь вченому тільки тому, що він суперзаслужений?

Чи є теми, які заборонені Вікіпедією?

Таких тем немає. Однак є речі, про які статті писати не можна. Наприклад, про людину, яка не відповідає певним критеріям значущості. Те ж стосується і подій, підприємств, музики, книг, громадських організацій тощо. Часто точаться цілі «баталії» правок. «Важкі теми» у Вікіпедії природно викликають багато дискусій. Є певні механізми, як цього уникнути, або як досягнути компромісу.

Маргінальні теорії, наприклад, про те, що Ісус Христос був українцем, чи Єгипетські піраміди побудували інопланетяни можуть подаватися у статтях окремим розділом із докладними посиланнями на те, хто ці теорії розробляє і поданням загальної позиції офіційної науки щодо них. Про заборонені теми у Вікіпедії я, принаймні, не чув. Все-таки це вільна енциклопедія.

Чи можете назвати себе фанатом поширення знань?

Швидше фанатом поширення знань українською мовою.

Що потрібно знати початківцям? Які поради можете їм дати?

Найважливіше – бажання, а найпростіше навчитися писати до Вікіпедії – це дивитися на кращі зразки: добрі й вибрані статті. Можете почати з перекладів гарних статей з інших мовних розділів. Але не зациклюйтесь на цьому. Більшу додану вартість має та стаття, яку ви скомпонуєте самі.

Якою бачите Вікіпедію в майбутньому?

Думаю, Українська Вікіпедія ростиме і збагачуватиметься. Розвиватимуться  вужчі теми. Хотів би більшої участі суспільства у написанні та редагуванні статтей. Наші сусіди – поляки – мають одну з найбільших Вікіпедій світу з понад мільйоном статей. У нас поки 682 200. Якщо б ми не були такими байдужими до того, що читаємо і якою мовою, то досягнули, можливо, і більших результатів.