Має двох дітей та дружину, але живе на вулиці серед куп сміття. Щоб вижити і не замерзнути — спить з бездомним собакою. Вже 5 років мешкає серед куп брудних речей, пляшок та недоїдків. 

45-річний Олександ — уродженець Росії. Переїхав в Україну через свою дружину, але пішов від неї через сварки в сім'ї, повідомляють в секторі комунікації Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Помешкання Олександра - це згарище колишнього ресторану. Тут немає ні вікон, ні дверей - лише дах. Проте від холоду він не рятує. Спить поруч із бездомною собакою, щоб було тепліше. Харчується чоловік тим, що знайде на смітниках.

Без даху над головою залишився й Ігор Яблонський. Після розлучення його попросили звільнити помешкання. Квартира, у якій жив Ігор до одруження, перейшла у спадок його сестрі, а він опинився на вулиці.

 — Зараз живу по знайомих, на вулиці, де попало. Буває не сплю. Зараз холодно, немає де жити. Щастя, коли заходимо погрітися на вокзал. Гріємо руки та ноги біля сміттєвих баків, де є теплі труби. 

Недоїдки зі смітників — меню щоденних сніданків, обідів та вечерь. Справжнє свято — це купити смаколики. Заробляє гроші Ігор, здаючи порожні пляшки, макулатуру та металобрухт. Найкращий заробіток,а це 80-100 гривень вдень, у вихідні й свята — коли не вивозять сміття та є купа склотари.

Сім років на вулиці живе вже і Марія Галіцька. Жінка мала сім'ю та роботу. Сьогодні вона мешкає поруч із теплотрасою. Влітку, каже Марія, легше - тепло та більше їжі. Взимку доводиться виживати.

— Ми звикаємо до зими, шукаємо різні способи, аби не замерзнути. Рухаємося, щоб зігрітися.

З різкими похолоданнями та сильними морозами, правоохоронці оглядають підпорядковані їм дільниці у пошуках безхатченків. Людям пропонують пройти в місця обігріву, поїсти та отримати одяг. "Карітас" - один із таких центрів.

— Попитом користується проект "Благодійна їдальня", — розповідає отець Роман Загородний — заступник директора Тернопільського благодійного фонду «Карітас». — Щодня до нас приходить 60-80 людей,а в холодну пору 100-120. Ми їх годуємо і навіть даємо продукти з собою.

Зазвичай люди без постійного місця проживання ночують біля батарей у підвалах та під’їздах, в люках та на горищах, в закинутих приміщеннях або новобудовах.

Старший інспектор поліції Тернопільського відділу поліції Микола Лучка каже, що правоохоронці щодня обходять закинуті приміщення та вулички, шукаючи безхатченків.

— Ми розповідаємо їм, де можна зігрітися, поїсти та випити чаю і навіть помитися. Поліцейські намагаються зробити усе можливе, щоб ці люди не замерзли, щоб з ними не трапилася біда. При бажанні, ми навіть супроводжуємо їх до пунктів обігріву.