У Всесвітній день донора крові, кореспондент ДОБИ вирішив перевірити процедуру здачі крові на собі. В 9 ранку біля пункту переливання крові, що на вулиці Клінічній, стоїть декілька чоловіків. Перемовляються між собою.Тернополяни кажуть, вони продають довідки про здачу крові. За послугу просять майже 300 гривень. Одразу при вході, літня пані просить перевзутися у гумові тапки і показує куди йти далі. В першому кабінеті секретарка вносить паспортні дані до бази даних донорів. Обіцяє, що кров знадобиться онкохворим дітям. Видає спеціальну карточку та скеровує до терапевта. Специфічного для медичних закладів запаху немає. -          Я взагалі-то дерматолог, але сьогодні допомагаю тут – каже працівник станції Олександр Шевченко. – Для початку прочитай пам’ятку донора і підпишись про згоду з умовами. Там прописано, що донорську кров можуть використати для пацієнтів, які її потребують. Також донор не повинен хворіти туберкульозом, СНІДом, гепатитами. За три останні дні алкоголь вживав? Одне пиво? Нормально. Після того, мені міряють тиск і беруть кров з пальця на аналіз (визначають групу крові і гемоглобін). Чекаю. Через декілька хвилин лікарі підтверджують, що я здоровий і направляють в буфет. Жінка, років 50, робить велику чашку чаю і відкриває пачку солодкого печива. Пояснює, що донорам потрібно випити перед здачею крові багато рідини. Далі видає бахіли, які закривають ноги до колін. Піднімаюсь на другий поверх, де власне і беруть кров. -          Ти перший раз здаєш? Для чого? Репортаж? Ще такого не бачила, – усміхається пані Зоя, яка бере в мене кров. – Оскільки ти перший раз, то багато брати крові не будемо 350 міліграм. Лягаю на спеціальне медичне ліжко. Ліву руку простягаю у віконечко. Працівники перетягують руку джгутом і повільно вводять голку біля ліктя. Не болить. Лікарі спілкуються зі мною і з радістю фотографують. Чоловік, який здає кров поруч, розповідає анекдот про Януковича. - Їде Янукович машиною через Західну Україну. Бачить розвалену будівлю, біля якої граються діти. Що це? "Школа" - кажуть. Янукович командує виділити мільйон і відбудувати. Їдуть далі. Бачить ще більш розвалену будівлю, обгороджену колючим дротом, де на нарах сплять чоловіки. Що це? "Тюрма" - кажуть. Янукович командує виділити 12 мільйонів на реконструкцію. "Чому ж така різниця Віктор Федорович? На школу мільйон, а на тюрму дванадцять?" - питають його помічники. "А ти думаєш як Юлька вийде на волю, то нас за парти посадить?" Всі регочуть. Через шість хвилин голку витягують з руки. Показують пакет з кров’ю. Цікавляться де можна почитати репортаж і просять сфотографувати на пам’ять. Згодом, мені виписують довідку про те, що я здав кров, яка звільняє від роботи на день. В касі видають 25 гривень, за які я маю поїсти і відновити сили. За декілька днів я зможу отримати довідки з аналізів на ВІЛ та гепатити. Звичайним людям такі коштуватимуть приблизно 100 гривень. -          Щодо людей, які продають свої довідки, то про це і так всі знають. – каже один з працівників станції. – Купляють їх ті, хто не хоче або не має часу здавати кров особисто. Наприклад родичу кожної вагітної жінки потрібно здати кров. Чоловік на роботі, брат за кордоном. От тоді й звертаються до продавців довідок. Буває на таких машинах приїжджають, що ой-йой. Якщо є покупець, то є і товар. Але одна людина може здавати кров тільки раз на два місяці. То вони якось міняються, утворюють чергу. Знаю, що перед тим як здавати кров, днів п'ять не вживають алкоголю. Після здачі крові, цілий день турбує невелика слабкість у руці, з якої брали кров. На наступний день відчувається певна сонливість і часто хочеться пити. Під вечір другого дня будь-які специфічні відчуття зникають. Довідка: Людина, яка безплатно здала кров більше 100 разів, отримує звання «Заслужений донор України» і пільги «За заслуги перед Батьківщиною». Надбавки до пенсії, звільнення від сплати податків та квартплати і безплатний капітальний ремонт квартир може отримати «Заслужений донор». Лікарі запевняють, що здавати кров раз на два місяці корисно для здорових людей. І скаржаться на недостатню кількість донорів в області.   [gallery] Артур БОБРИК