Капітан батальйону розповів на похороні, як загинув Андрій Чабан з Тернопільщини

4Тернопільщина прощалася з уродженцем села Залісці Збаразького району Андрієм Чабаном. Батько героя переконаний: син загинув не даремно. 

Андрію було 26 років. До весілля не дожив кілька місяців. В останню путь хлопця проводжала наречена, рідні та близькі, побратими, односельці та мешканці довколишніх сіл. - Хлопець служив у розвідці. На момент здійснення операції Андрій був у групі резерву, та коли зав’язався бій, його команда кинулася на допомогу побратимам і потрапила під шквальний вогонь противника. З шести чоловіків, які були у транспортному засобі, живими залишилося тільки двоє – водій та снайпер, - розповідає капітан батальйону у якому служив Андрій Чабан. Капітан наголошує, що наш земляк був дуже хорошою людиною – завжди готовим підставити плече, ніколи не кидав побратимів у біді. - Це людина з великим щирим серцем. Він був прикладом для всіх інших, ми завжди його пам’ятатимемо, - із сумом додав військовий. Односельці також пригадують про Андрія тільки хороше. Добре вчився в школі, після її закінчення вступив у Галицький інститут ім. В. Чорновола, у Тернополі. Здобувши вищу освіту, роботу знайти не зміг, тому вступив на військову службу за контрактом у Хмельницький, їй віддав вісім років. Відколи Росія захопила Крим, 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. - Востаннє вдома Андрій був у червні, – пригадує батько Героя Олександр Федорович. Тоді його відпустили на один день і одразу направили в «гарячу точку». - Я поховав синочка… Сьогодні в мене вистарчило мужності і я не заплакав, мабуть Андрій з того світу додає мені сили, – з сумом зазначає Олександр Чабан. – Андрій був дуже відважним і недаремно віддав за Україну життя, проте, якщо краяни не усвідомлять, що ми маємо згуртуватися і повстати проти ворога, то хлопців у трунах, таких як мій син, будуть привозити у кожне село. - Героєм України Андрія Чабана виховали батьки, – каже його родич Віталій Марценюк. – Коли хлопця тільки спрямували в Херсон, мати казала йому покинути службу, на що він відповів: «Це моя Україна, я мушу!». Андрій виконав свій обов’язок заради нас. Він був еталоном, зразком того, яким має бути українець. Охарактеризую його трьома словами: відповідальність, хоробрість і любов до своєї Батьківщини. Для нас він не загинув, бо Герої не вмирають – вмирають вороги!

Редакція ДОБИ

Опис відсутній


Читайте також