Міцно збитий чоловік років п'ятдесяти з восково-блідим обличчям-маскою і червоними, зупиненими в одній точці очима, сидів на колінах біля тіла, покритого закривавленим простирадлом, не в силах її відкрити. На ньому була зимова міліцейська куртка темно-синнього кольору, без погон, з хутряним коміром. Його коротко стрижене волосся ще не було сиве. Нарешті він підняв край простирадла, відразу впізнав сина, і знову закрив його обличчя. Потім повернув голову в бік, де лежали ще одинадцять тіл, також прикритих простирадлами, забрудненими кров'ю. На деяких, на рівні облич, лежали папірці , на яких було щось написано червоним фломастером. Серед усього цього була одна велика блакитна пляма - військова каска, фарбована в блакитний ООНівський колір. Вона вся була заляпана в крові, а з лівого боку, на рівні скроні -  дірка від кульового отвору. Устин Голоднюк , 19 -ти років від роду, студент з містечка Збараж в Тернопільській області на Західній Україні, повинен був зустрітися з батьком в 11 ранку на Жовтневій вулиці. Про це вони домовилися в 9 ранку. Устин був захисником Майдану з листопада. Домовилися з батьком, що той відвезе його додому перепочити. Дві наступних години до зустрічі з батьком Устин не прожив . «Я йому сказав: « Ти обережніше там, не висовуйся, нам додому їхати», - сказав Голоднюк . - «Він засміявся і відповів: « Тату, не хвилюйся! У мене є чарівна ООНівська каска,  зі мною нічого не станеться». Ось такі останні слова я від нього почув». Володимир, батько Устина, піднімає каску з підлоги і довго дивиться на кров свого сина всередині і ззовні каски, підносить її до обличчя, немов намагаючись почути запах і тепло сина, намагається щось сказати, але мова його обривається на словах «блакитна каска», він падає в крісло, опускає голову, і його масивні плечі здригаються. Колишній міліціонер, все життя вірно служив своїй батьківщині, він намагається заглушити підступили, невідомий йому раніше напад. У нього майже виходить ... - В Устина шансів вижити не було, як і у інших 11 -ти , що лежать тепер поруч з ним у холі готелю Україна , обладнаному під тимчасовий морг, каже головний лікар мобільної клініки самооборони Майдану Ольга Богомолець. - Снайпер або снайпери працювали професійно, -  говорить вона. - У всіх поранення в серце або в голову. Всі вбиті кулею калібру 7.62 мм [ снайперська гвинтівка Драгунова ] . Стріляли на ураження. Як громадянин, батько підтримував Устина в його бажанні бути на Майдані, каже Володимир. Як батько, він заперечував. «Я не знаю, чи повинен Янукович стояти переді мною на колінах, але я знаю точно, що він повинен сидіти перед міжнародним трибуналом за те, що він зробив з моєю країною і з моїм сином, - каже батько. Сергій Лойко