Тернопільський старожил пан Юрій розповів історію про тернополянина Лучинського, який спілкувався з дідьком. Чоловік каже, що нечисту силу бачили й інші жителі міста. Було це у 1947 році.

За словами Юрія, пан Лучинський був директором ощадної каси в Тернополі. Він заробляв до 230 злотих. На той час це були великі гроші, оскільки за них можна було купити хорошу корову (60-70 злотих), а взуття на той час коштувало 15 злотих. Жила сім'я Лучинських на вулиці Оболоня. До нашого часу його будинок не зберігся. 

 - Я туди носив молоко. Дзвоню в двері, а пан мені каже: "зачекай дитино", і до когось говорив: "йди звідси, я тобі кажу йди звідси" а дідько не вступався. Нарешті чую, як хтось піднявся по дерев'яних сходах, дідько пішов на стрих, а пан відкрив мені двері, - розповів тернополянин Юрій. - Потім приходив пан Лучинський до тата і казав, що дідько його тягне і хоче вбити.

Старожил розповідає, що нечиста сила повісила тернополянина.

- Могли врятувати його, але дідько не дав. Стягнули чоловіка з шнурка, він впав і так крутився, що не можна було впізнати, де голова, де ноги - все було в крові і в болоті. Зробив з нього глибу. І тато мій робив труну і ми його поховали, - каже пан Юрій. 

Чортівню бачили і інші тернополяни. Зокрема, сусіди Лучинського пробували його ловити. Також часто дідька у вигляді панича бачили на балконі у пана Лучинського.

- Сусід лапав дідька по паркані. Він його лапав, а той тікав. То був не жарт. Також боднар був і каже, година шоста-сьома дивимось в шпарку, бачимо панич на балконі курить, то був дідько, - зазначив пан Юрій.