Залякування бабаєм, погрози, штурханці та побиття вважаються жорстокою поведінкою щодо дітей. Батьків, які порушують права дитини, карають штрафами, у складних випадках притягують до кримінальної відповідальності. Що робити, коли дітей лупцюють сусіди чи принижують незнайомі люди на вулиці, говорили в Тернополі в рамках круглого столу «Захист дітей від жорстокого поводження на рівні місцевої громади. Роль ЗМІ у подоланні проблеми жорстокого поводження з дітьми в сім’ях». Захід організувала громадська організація «Молодіжний центр розвитку «МІСТ».
Не відчиняють двері
Психолог, активістка центру Мар’яна Гевко говорить, що проблема жорстокого поводження існує, але часто це залишається внутрішньою проблемою сім’ї, бо люди не хочуть виносити сміття з хати. У чужу сім’ю свідки жорстокого поводження також втручаються неохоче. Законодавство має захищати дитину, але часто випадки насилля над дітьми просто замовчуються.
Координаторка діяльності із запобігання насильства в сім’ї Управління у справах сім’ї, молодіжної політики й спорту Тернопільської міської ради Ольга Заверуха розповідає, що випадків жорстокого поводження з дітьми фіксується чимало і це лише офіційна статистика. Втім, фахівці не мають методів впливу.
— Я взяла статистику за останні три роки. За 2014 рік від органів внутрішніх справ, від громадян, від служби у справах дітей було 345 заяв. Помічено, що 24 дитини були в тому залучені, було 8 повторних звернень, та 2 звернення від дітей, яким було по 16 років. У 2015 році було 728 звернень, під час конфліктів було присутні 56 дітей, повторних звернень 12, одне звернення від дитини. Станом на 1 грудня цього року було 480 звернень, під час конфліктів присутні 12 дітей. Звернення особисто від дітей — одне, — розповідає Ольга Заверуха.
Координаторка каже, що коли є випадки повторного жорстокого поводження з дітьми, міська координаційна рада з запобігання жорстокому поводженню та гендерної політики ці випадки обговорює і працює з ними. Жінка зізнається, що інструментів впливу практично нема, як і фахівців, які б могли ширше реалізовувати роботу з попередження насилля в сім’ї. Якщо ж приходить заява, то протягом трьох днів повинні відреагувати: збирається комісія і відвідує сім’ю. Частіше там не відчиняють дверей, тому доводиться повідомлення залишати у дверях, а згодом обстежувати житлово-побутові умови.
— Не має права йти одна людина, має проводитись обстеження комісією, працівник служби у справах неповнолітніх та дітей, працівник управління молоді, працівник освіти та поліціянт. Визначають, чи це побутова сварка в сім’ї, чи це інші питання насильства. Насильства є 4 категорії. Більшість — це побутові сварки на фоні економічних питань і непокора батькам: не вивчив уроки, насварився і побив. В українському суспільстві вважається, що рукоприкладство це норма, це не боляче. Часом є таке рукоприкладство, яке доводить до лікарняного ліжка, до того, що дитина зазнає психологічного насильства. Тоді треба дитину виводити зі стресового стану. Це кропітка праця. Спочатку батьків притягують до адміністративної відповідальності, що робити далі — вирішують на комісії, можуть позбавити батьківських прав, — розказує головна спеціалістка відділу соціально-правового захисту дітей служби у справах неповнолітніх та дітей Катерина Хоркава.
Окрім фізичних наслідків, насилля в сім’ї має ще й психологічні. Психолог, методистка психологічної служби Тернопільського комунального методичного центру Галина Несмашна говорить, що якщо дослідити біографії маніяків, то часто вони росли в умовах тиску, не визнання дитини, як окремої особистості, не визнання її потреб. Жінка наголошує, що дітей часто вважають недолюдками, ставляться до них несерйозно, а це також елемент насилля.
Відсутність любові породжує монстрів, вважає начальник відділу управління превентивної діяльності ГУНП України в Тернопільській області Петро Тихович. Чоловік говорить, що насилля буває різним: фізичним, фінансовим, сексуальним, але воно карається законом.
— Ти ідіот, дурак — таким чином батьки формують особистість дитини. Дитина, яка постійно терпить приниження, не може вирости нормальним батьком чи мамою. Вбивці й злочинці часто виростають від відсутності любові й через тиск.
За жорстоке поводження батьки можуть нести як кримінальну відповідальність, так і адміністративну відповідальність, відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
— Коли батьки вперше не виконали обов’язків, скажімо, дитина не пішла в школу, чи недоглянута, це передбачає штраф від одного до трьох неоподаткованих мінімумів. Якщо вдруге, то штраф від двох до чотирьох неоподаткованих мінімумів. Якщо дитина вчинила адміністративне правопорушення, якщо скажімо, пила дитина чи курила на вулиці в 15 років, складається адміністративний протокол на батьків. Коли дитина вчинила злочин, то в окремих випадках кримінальна відповідальність може наступити з 14 років: побились, є травми. В таких випадків батьки притягуються до відповідальності. Кримінальна відповідальність батьків наступає за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною. Також несуть відповідальність викладачі, які не належним чином приділили увагу безпеці й діти отримали травми, розказує правоохоронець
У той же час, зазначає Петро Тихович, за сприяння у жорстокому поводженні до відповідальності не притягують. Тобто якщо сусіди бачать, що з дитиною жорстоко поводяться, але не повідомляють у міліцію, то до відповідальності їх не притягнуть, втім, як вважає Петро Тихович, люди повинні виконувати свій громадянський обов’язок і дбати про безпеку й чужих дітей.
— Дитина потребує захисту. Захист повинна забезпечувати держава. Дуже часто насилля сприймається як внутрішня ситуація сім’ї, сусіди чи перехожі бачать, що дитину б'ють, на це не звертають увагу, бо "чому я маю втручатись у виховний процес сім’ї". Але це не допустимо. Виховання не має порушувати права дитини чи суперечити інтересам дитини. Відповідальність прописана у законодавстві. Ляпаси це насильство. Штовхання — насильство. Все, що принижує дитину, це порушення прав і від цього дитина має бути захищена, — пояснює Мар’яна Гевко. — Не всі знають, що таке жорстоке поводження, думають, що то лише побої. Важливо, щоб самі діти розуміли, що таке насилля. По місті було зафіксовано 2 випадки. Але навіть йдучи вулицею ми бачимо, що батьки навіть там здійснюють насилля, кажуть: "Я тебе зараз залишу, тебе зараз дядечко забере", це теж порушення.
Куди повідомити про жорстоке поводження з дитиною:
1) Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради 40 41 83.
2) Тернопільських міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 43 31 00.
3) Управління у справах сім’ї, молодіжної політики й спорту Тернопільської міської ради 52 56 95.
4) Національна гаряча лінія із запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дитини 0 (800) 500 335 — безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних 386.
5) Поліція 102.