Барменом працюю біля п'яти років. Займався флаєрингом (англ.  flairing - готування коктейлів з елементами жонглювання, - прим. ДОБА) з самого початку. На той час вмів жонглювати м'ячиками. Давалось тяжко, було багато битого скла, битих люстер. Спав на осколках, бо кидав бутилки над ліжком, щоб не побити, але бив. Перший шейкер мені привезли зі Львова. Літом тренувався в парках, зимою орендували приміщення з колегами-барменами. Книжки читаю про психологію. Зараз - Лайтман «Теорія брехні». Читаю в основному тільки мізерні інформації по пабліках. Зранку їв картоплю з м'ясною підливою. Ходжу в спортзал. Не п'ю, тим більше - не курю. Пішов зал, бо так мені захотілось. Воно приносить моральне і фізичне задоволення. Слухаю рок-музику, інколи метал. Користуюсь телефоном «Моторолла». А насправді віддаю перевагу «Нокії». Був в Турції, Польщі та Дубаї. Важко розповісти про подорожі, бо це треба бачити на власні очі. Хочу ще багато місць відвідати. Найперше - Кубу. Тернопіль подобається, бо це місто в якому я виріс. Культурний осередок бажає чекати кращого. Золотого осередку в закладах немає, але виділю «Козу», в «Мамонті» тоже так нічо. По дизайну й оформленню закладу подобається «Ковчег». Розмовляв Євген Мельниченко Фото: Володимир Кусмарцев