Колись там був грибок на стінах, а з каналізації вибігали щурі, зараз — обладнаний спортивний зал, де займаються десятки тернополян. Днями спортивному клубу "Спорт-клас" виповнилось 9 років. За цей час в клубі виховали чемпіонів різних рівнів, а десятки тернополян покращили здоров'я та змінили спосіб життя. Про те, яким було приміщення спортивного клубу "Спорт-клас", чемпіонка світу з паверліфтінгу та ініціаторка створення клубу Лілія Проць згадує з жахом. Каже, що це був клуб за місцем проживання, але ні тодішня влада міста, ні профільні організації не турбувались, щоби створити там комфортні умови для майбутніх спортсменів.

— Жахливі антисанітарійні умови. На стінах гриби. На фото видно, в якому стані був туалет. Був умивальник, але не було коліна, щоб щурі не вибігали з каналізації, її закрили гантелею 8 кг. В приміщеннях не було шиб, вікна були заколочені фанерою. Замінили тріснуті шиби на нові. Пофарбували вікна і ґрати на них. Здирали грибок і штукатурку до цеглин. Випалювали лампою. Було декілька тренажерів. Дали їм друге життя. Поміняли умивальник. Поміняли двері міжкімнатні і вхідні. В одній з кімнат зірвали підлогу і залили стяжку. Підлога була з дошок, які прогнили, — пригадує Лілія Проць. 

Спортсменка каже, що працювали разом: вона та два Ростислави. Саме вони робили ремонти, переобладнували зал, а згодом і виховували спортсменів.

— Ліля, як рушій справи, знайшла приміщення, будучи активним громадським діячем, очолила цю всю справу, а ми їй всім допомагали. Першим ділом зробили ремонт у залах, а далі пішли буденно-робочі дні з підготовки спортсменів. Чергували у клубі, займалися, відпочивали та брали участь у змаганнях разом. Ліля відтоді і стала нашим президентом а ми два почесні віце-президенти. Я займаюсь і зараз, а також залучаю у клуб усіх бажаючих. Найбільше запам'яталася організація змагань. Чемпіонати України у Тернополі, ініціаторами яких був наш клуб, а особливо Ліля (афіші висять в клубі на стінах у великому залі). Тоді для участі у змаганнях збиралася вся Україна, найкращі спортсмени. Тернопіль гримів на всю Україну, як організатор великих змагань. А ще були спорт-пікніки. Ходили із спортсменами на вилазки біля озера. Відпочивали, купалися та, як і має бути, жартували та веселилися, — каже ДОБІ Ростислав Яцків. 

Сьогодні клубу дев'ять років. У приміщенні продовжують займатись десятки тернополян. Ліля Проць жартує, що стільки жінок, як зараз, клуб не бачив ніколи. Жартує, що жінки постійніші, тому з ними легше мати справу.

— В залі недовго, не повний місяць. Спочатку вражень не було ніяких, не звикла робити висновки не бачачи результат. Самопочуття покращилося найперше в тому, що енергії стало більше. Сподобався підхід Лілії як тренера: вона спитала чи є проблеми зі здоров'ям, чітко розписала, як має виглядати режим дня і взагалі вона дуже прихиляє до себе, як до особистості і жінки, яка "зробила себе" та продовжує розвиватися. Також мені тяжко було знайти стимул для того, щоб займатися своїм здоров'ям, від тренера почула слова, які стали для мене ключовими і тепер я непорушна. Потрапила до залу, мабуть, за покликом долі і коліжанки. Бажаю Лілі і всім, хто в спорті, успіху і перемог, іноді — над собою, — зазначає Інна Дроздовська.

Марина Дашкевич каже, що після тренувань себе добре почуває.

— Як починала ходити, від сидячої роботи спина дуже боліла та й сутулилась дуже, зараз вже перестала боліти спина, трохи вирівнялась, та й почуваю себе краще, більше енергії та сили. Кажуть, що схудла, але то тільки в об'ємах, вага залишилась та сама. Підходить те, що вправи не важкі і після тренування себе гарно почуваєш, інколи вранці прокидаєшся від того, що м' язи хочуть руху, — каже Марина Дашкевич.

— Вічна втома кудись зникла. На тренування біжу, бо знайшла подруг за спільними інтересами. Висококваліфіковані поради тренера дають хороші результати. Вся сім'я перейшла на харчування з порадами Лілі! До залу залучені син і чоловік, — розповідає Уляна Джигринюк. 

"Спорт-клас", став для відвідувачів не просто спортивним залом, улюбленим місцем, клубом за інтересами. Відвідувачі здружились, разом відвідують і спортивні, і розважальні заходи, обмінюються літературою, рецептами, розповідають про особисте. А, попри це, разом працюють над собою, щоби щодня ставати здоровішими і щасливішими.