Активісти обласної організації Української Галицької Партії вирішили започаткувати новий просвітницький проект із робочою назвою «Забута Тернопільщина», метою якого є відродити несправедливо занедбані місця рідного краю, які можуть прославляти його на цілий світ.

Для початку роботи далеко їхати не довелось. Група активістів завітала до славного села Великий Глибочок, яке перебуває у складі «столичного» Тернопільського району. У цьому населеному пункті знаходиться народний музей одного із найвідоміших уродженців Тернопільщини – голови Організації Українських Націоналістів (бандерівців), керівника Антибільшовицького Блоку Народів, Прем’єра Українського Державного Правління, проголошеного 30 червня 1941 року Ярослава Стецька. Саме в цьому році український світ вшановуватиме 75-ліття від часу проголошення Акту відновлення Української Держави, промоутером якого, власне і був Ярослав Стецько. Власне, тому в епіцентр уваги активістів УГП потрапив музей, експозиція якого відображає шлях життя та боротьби самого Ярослава Стецька, а також його дружини і багатолітнього соратника – Слави Стецько.

Однак, побачене на місці неприємно вразило і стурбувало. Склалось враження, що про музей, не лише у селі, але й у районі та області забули геть усі. Розвалена загорожа і вицвіла табличка кинулись у вічі ще при вході до приміщення. Це був явно не той музей, який малювала уява на початку репортажу…

Хоча, маємо визнати, що таки не всі забули про цей маленький куточок українського духу. І мова тут йде, безперечно, про великого сподвижника української справи, засновника і багатолітнього опікуна музею Мирона Сагайдака. Саме він стояв біля витоків пошанування Ярослава Стецька і у Великому Глибочку, і у всій Тернопільщині, і саме він, незважаючи на поважний вік та проблеми зі здоров’ям, є справжнім хранителем народного музею. Але одному Мирону Сагайдаку дедалі важче вирішувати усі проблеми, пов’язані із утриманням споруди. Будівля ж уже давня – майже 250-літнє проборство, яке потребує добротного ремонту, як потребує належного впорядкування і територія навколо неї. В силу того, що від музею, по великому рахунку, зрікалась влада впродовж всього часу його існування, так і залишається він на балансі місцевого товариства «Просвіта», яке на сьогоднішній день не в змозі забезпечити належний стан об’єкта.

Таке замкнуте коло застали у Великому Глибочку активісти Української Галицької Партії і одразу ж, на місці, прийняли рішення виправляти ситуацію. І якщо юридичні питання, пов’язані із статусом музею та його власниками є тривалою в часі справою, то благоустрій території, особливо напередодні Великодня – справа громадська.

І вже кілька днів триває у Великому Глибочку народна толока, яка повинна дати нове життя цьому правдивому народному музею. Силами активу УГП демонтовано стару огорожу, придбано будівельні матеріали та розпочато впорядкування території навколо музею. Представники УГП, також, звернулись до керівництва села з пропозицією щодо співпраці у питанні відродження музею і, вцілому, знаходять порозуміння із сільським головою.

І це лише початок нового етапу у долі великоглибочецького духовно-просвітницького центру. У планах – ремонт будівлі, оновлення експозиції і належне пошанування Ярослава та Слави Стецьків.

А ще, хочеться вірити, що уже в найближчому майбутньому сотні галичан, особливо юних, на питання: «Що у вас асоціюється із словом «музей»?» дадуть відповідь без роздумів – народний музей у Великому Глибочку!