У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї розповіли про останні археологічні дослідження за 2015 рік. Археологи показали глиняні і бронзові вироби, розказали про стародавні могили. Виставку знахідок приурочили до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць.
Знавці кажуть, що роботи попереду дуже багато. Тим більше, що Тернопільщина славиться замками та історичними подіями.
- Коли ми говоримо про те, що у Шумському районі є Данилова гора, надзвичайно живописне місце, то до сьогоднішнього дня ми не знаємо, де були стіни саме Данилів-граду, якого колись спалили, – відзначив начальник управління культури Тернопільської ОДА Григорій Шергей
Данилів-град заснований Королем Данилом Галицьким на горі з крутими схилами. Монголи не змогли захопити місто у 1241 році. Це була перша поразка загарбницьких походів орди. Втім, місто не встояло у 1259 році, монголи таки зруйнували його вогнем.
Нині там хутір Данилівка. З 2006 року поблизу хутора відбувається Міжобласний мистецько-краєзнавчий фестиваль «Братина». За словами Григорія Шергея, цьогоріч тернопільські археологи вперше в часи незалежності зберуться, щоб віднайти Данилів-град.
У 2015 році тернопільські пошуковці історії найбільше приділили увагу трьом знаковим місцям: село Кордишів (Шумський район), селище Гусятин та територія біля замку в Теребовлі. Директор обасної інспекції охорони пам’яток історії та культури Марина Ягодинська розповіла, що поблизу Кордишева археологи розкопали кургани з кількома десятками поховань.
- Це кількашаровий могильник. Тут є залишки культури шнурової кераміки (4000-3000 рр. до Р. Х. – прим.). Тут є залишки тшинецько-комарівської культури (ХV-ХII ст. до Р. Х. – прим.), дуже багаті поховання. Тут, вперше у 2015 році, ми зафіксували поховання вельбарської культури (І ст. до Р. Х. – ІІІ ст. після Р. Х. – прим.), що для нас було сенсацією.
Вельбарська культура – археологічна культура залізної доби, яку ідентифікують з германськими племенами, в більшості з готами.
- Вони появляються на території України в кінці ІІ-го століття нашої ери. Коли германці прийшли сюди, вони стикнулися з місцевим населенням, слов’янами, сарматами, в Молодові – з даками. Плюс до того, германці принесли з півдня запозичені технології в Римської імперії в обробці кераміки, металу, скла. І це все запозичення технологій під зверхністю готів покривається так званою римською вуаллю, що дістало назву черняхівська культура, – добавив кандидат історичних наук Богдан Строцень.
Марина Ягодинська зауважила, що у Теребовлі віднайшли об’єкти давньоруської культури. При цьому, окремі археологічні знахідки датуються ще до появи теребовлянського замку. Минулого року археологи також натрапили на тіло воїна, який був завалений кам'яними стінами.
В Гусятині цікавою знахідкою ХVІІ століття є рештки молодої жінки, яка була вбита мушкетною кулею. У її кургані-могилі знайдені залишки тканини, що є нетиповим явищем для подільських земель через ґрунти. В результаті досліджень антропологи зробили реконструкцію життя цієї молодиці:
«Жінка – 25-30 років, відзначалась високим зростом ,мала інше походження чи вважалася чужинкою, мала високий соціальний статус, проживала у міських умовах…»
Богдан Строцень підкреслив, що скоріш за все це могила вихідців з Румунії, які мандрували на Полісся за бурштином.
Свою виставку тернопільські археологи називають музеєм історії Європи.
- Як з Кордишева, з Гусятина, так і з Теребовлі, всі знахідки свідчать що вони належать європейським історичним процесам, – каже Богдан Строцень.