- Людина, яка винаймає помешкання у столиці, не може розслабитись - бо одразу опиниться на вулиці. Моя золота молодість ішла більше на битву за місце під сонцем, ніж на творчість. Їхати в столицю треба юним, коли людина, як молоде вино, ще бродить. Долучаєшся до інформаційних, культурних, творчих процесів. Стаєш гнучкіший, - розповідає він журналу КРАЇНА. Анатолій Дністровий переконаний, що потім треба тікати туди, де є нормальне щоденне життя. - Я родом із Галичини, а там дуже поширена звичаєва корупція. Вирости людині в обласному центрі без підтримки родичів - неможливо. Там родич на родичеві сидить. А в Київ можна приїхати ніким, і хоча б кимось стати. На периферії цього тобі не дадуть. Зараз би залюбки повернувся додому, щоб писати. Мені вже не потрібна столиця, - каже Дністровий. Роман СНІДАНКО