Матеріал експонатів– чиста волога глина, яка знаходиться у печері. Завдяки унікальному мікроклімату, вироби залишатимуться незмінними вічно. Скульптори вважають свій вклад у підземний музей особливим, і в майбутньому бажають доповнити печеру новими експозиціями. - Коли я вперше потрапила в печеру. Мені не вистачало там образів, - розповідає куратор проекту Олена Шептицька, - Коли біжиш коридорами, то здається, що щось на тебе дивиться, виглядає, зараз вискочить. І я подумала фахово підійти до цього питання, поєднавши природну і мистецьку красу, зробити образи, які там аж просяться. Творчі люди переймаються атмосферою і творять. Так і сталося. Кожен зайшов, подивився на об’єкт і з’явилися образи, які потім втілили в життя. На даному етапі і з такою кількістю людей, я вважаю, що проект вдався. Така експедиція проводиться вперше не тільки на Тернопільщині, а взагалі в Європі. Разом із учасниками працювали інструктори, які навчали правильно пересуватися трасами, щоб не загубитися у таємничому лабіринті. - За 45 років, в печері «Оптимістична» працювало майже дві тисячі людей, а тепер і ці молоді люди долучилися до нашої величезної сім’ї, - наголошує керівник проекту «Запах сонця», президент Львівського спелеоклубу «Циклоп» Наталія Юдіна. – Розкопки траси зберігають екологію печери. Ми порахували, що траси в «Оптимістичній» займають 3%. Їх можна визначити по натопу, затертих стінах. Звісно нормальна людина буде йти там, де прокопано, а не там де низько і не зручно. Учасники спелеоклубів, туристи та ті, хто бачив експонати в печері говорять, що раді таким змінам та - Дуже часто ми бачимо по телебаченню, як за кордоном проводять різні дослідження в печерах. А в нас чомусь до цього часу не зустрічалося нічого подібного, - розповідає Іван Данилюк. - І ось тут – справді щось робиться! Люди мають свій табір, досліджують, намагаються залучати й інші верстви населення: художників, скульпторів, журналістів. І це не може не радувати. [gallery]

Наталя БЛІХАР

ФОТО: Олексія Крижановського