Блог

Опис відсутній

Дві історії, які починались однаково, а закінчились по-різному

Блог Зоряни Биндас

— Чого дивишся на мене, як баран на нові ворота. Поприїжджали тут. В своїй Африці будеш старий студентський показував! — кричала кондукторка в тернопільському тролейбусі на темношкірого студента. 

Останній показував їй студентський квиток і давав гривню за проїзд. Після криків кондукторки, що дати не сходяться і він брехун та негідник, витягнув ще якісь посвідчення з печатками і намагався їй щось пояснити. Але жінка не слухала, вона просто розпочала голосний монолог про те, що "негри — бидло понаїхавше". А студент простягнув ще одну гривню і на наступній зупинці мовчки вийшов. 

Не витримавши, підійшла до кондукторки і попросила її більше не говорити в такому тоні з пасажирами, студентами, іноземцями. Жінка трохи знітилась, але наполягала на тому, що "негри взагалі на людей не схожі, брехуни і понаїхали". І тут мене підтримала ще якась жінка.

— Правильно дівчина каже, наші люди теж по світі розкидані, і я не хочу, щоб з ними так говорили, як ви зі студентом. 

— Нічо йому сі не стане, — резюмувала кондукторка і пішла далі продавати квиточки, ніби нічого не трапилось.

Ця історія трапилась кілька тижнів тому і я тоді вирішила її не розказувати, бо було дуже соромно перед тим студентом. 

А нині трапилось дещо кардинально інше. 

В тролейбус, який їхав за тим же маршрутом, зайшов темношкірий студент. Працювала інша кондукторка.

Студент простягнув їй гривню і показав студентський. 

— Thank you very much, — сказала кондукторка, чим шокувала і пасажирів, і самого студента.

Хлопець посміхнувся їй у відповідь. 

— Have a nice day, — посміхнулась кондукторка.

Студент відповів їй українською.

Аня, так звати кондукторку, простягала квитки, щедро роздаровуючи посмішки і побажання пасажирам.

Пасажири переглянулись і заусміхались. А на зупинці зайшла старша жінка і темношкірий студент запропонував їй своє місце...

 


Читайте також