Діти приїхали додому з табору в синцях і крововиливах, — мати обстріляного на Тернопільщині хлопчика

Тринадцятирічний Данило з Маріуполя повернувся з табору в синцях і крововиливах, стверджують його батьки. Синці були і в молодшого сина Артема. Діти три тижні провели у таборі на Тернопільщині, де їх та інших учасників обстрілювали з автомата для страйкболу.

Нагадаємо, відео, де дитину примушують присідати та раз за разом стріляють їй в сідниці, облетіло інтернет. Хлопчик, ойкає, корчиться від болю, але виховник продовжує стріляти перед десятками інших дітей. Батьки шукають справедливості через правоохоронців. Організатори табору кажуть, що хлопчик, як і кожен учасник табору, міг просто відмовитись від ігор з розстрілюванням.

Кореспонденти ДОБИ з'ясовували обставини інциденту.

"Все робилось силами волонтерів"

— В нас було четверо хлопців-волонтерів, які робили повністю весь цей вишкільний табір. Я була як організатор і голова фонду. Те, що стосується вишколів і програм, хто краще знає, як не хлопці, які воювали. Я була на таборі більше, як мама. Мене діти любили, вони бились між собою просто щоб йти зі мною за руку, — говорить організаторка табору "Україна починається з тебе" Мирослава Денисюк.

Жінка додає, що вона займалась організаційними моментами, турбувалась про харчування, лікування, транспорт. Скаржиться, що в ОДА не посприяли навіть транспортом, а все робилось силами волонтерів.

— Ті табори, які проходили, вони проходили повністю на волонтерських засадах. Ніхто грошей нам не платив. Виключно хлопці, які взялись допомогти. Батьки не сплачували нічого за табір, все було повністю безкоштовно. Навіть було таке, що Штольца знайомий надав автомобіль на 21 день для того, щоб ми проводили локацію з Шумська до Кутянки, було, що в дитини зуб нагнало, діти звикли до сонячного клімату, в нас прохолодніше, ми возили дітей послухати, — додає жінка.

Мирослава Денисюк каже, що вишколами на таборі займались волонтери, з якими вона була попередньо знайома. Микола Марко (Маркіз) працював на попередньому заїзді. Організаторка зазначає, що її колега і вишколи влаштовував, і готував для дітей разом з нею.

В тому, що хлопчика обстріляли, Мирослава Денисюк проблеми не бачить.

— З попереднього табору в цьому було 8 дітей. Була другий раз завуч 44 школи. Перед тим, як дітей відпускати в табір, програма була висвітлена. Перед лінійкою було оголошено, що от ти можеш лежати цілий день і відпочивати, але тоді ти не береш участь. Є право вибору. Мені пан Денис в приватному повідомленні написав, погрожував: "Чи не маєте бажання розділити з Маркізом лаву підсудних". Його дружина подала в Маріуполі заяву і чомусь в шапці було вписане ще моє ім'я, хоч я нічого такого не робила. Чому, як він такий батько, то хай би приїхав і забрав дітей. Більше читайте відгуків дітей. Можна було б організувати прес-конференцію, але чи це роздувається навмисно, щоби потрапити в рейтинг топ-статей... Я багато займалась благодійністю, я працювала і буду працювати, — додала Мирослава Денисюк.

"Коли розказував про табір — плакав"

Наталія Матвейчук, мама хлопчика, розповідає, що навіть коли діти повернулись з табору із синцями, спершу вони з чоловіком не хотіли робити розголос. Вважали, діти трохи перебільшують. Та коли побачили відео, кажуть, волосся стало дибом.

— На таборі було два сини, але молодшому дісталось менше, фактично все - старшому сину. Те, що на відео, це останній день перебування в таборі. Він приїхав весь в синцях, шкіра пробита цими кулями та криваві підтьоки, одяг був в крові. Ми з чоловіком відразу хотіли звернутись до правоохоронців. Але порадились, у зв'язку з конфліктом і напруженими стосунками Сходу та Заходу ми не хотіли роздувати весь цей скандал. І так стосунки натягнуті. Нас ще й запросили волонтери, в них були хороші цілі, вони ж не хотіли калічити дітей. Коли діти дзвонили, то вони розказували, що в них в таборі є такі ігри, що цей Маркіз каже їм, щоб вони втікали й стріляє по них кульками пластиковими. Ми зрозуміли, що це така гра, ми не уявляли, що відбувається щось таке, як на відео. Ми думали, що вони просто граються, що діти трохи перебільшують, дітям же це властиво. Коли вони приїхали, прийшов десь тиждень, ми побачили це відео, в нас був шок, що чоловік просто знущається, син присідає, а він по ньому стріляє ще й в одну точку. Видно, що він корчиться від болю, я думаю, там би дорослий не витримав, якщо з такої відстані стріляти й в одну точку. Але ж підлітки... вони один перед одним герої, він терпів, сприйняв, що він має терпіти біль. Він не розумів, що це просто знущання. Він досить скритний сам по собі, не плакав, не жалівся, просто розказав нам, що таке от було. А коли ми побачили, то нам волосся стало дибки. Ми звернулись в поліцію, до уповноваженої з прав людини. Ще офіційних відповідей нема, — розповідає ДОБІ Наталія Матвейчук.

Жінка каже, що син не розплакався тільки тому, що намагався виглядати мужньо перед своїми однолітками.

— Вони були далеко від дому, батьків не було поруч, їм постійно говорили, що вони мають терпіти. Тому вони тримались. Вони не казали, що от заберіть нас звідси. Молодшому попало лише кілька куль. Але для нього це було травматично, він коли розказував, плакав. Старший стійкіший, тому він не може зізнатись, що йому боліло. Бо ж як, стоїть 30 його ровесників, дівчатка. Він не міг показати, що він не може терпіти. Він, звісно, і заплакав би, якби ніхто не бачив. Але я бачила, як він тримався. Організатори перед нами не вибачились. В соцмережах чоловік переписувався і з організаторами. Вони зайняли таку позицію, що це нормально, що ми нічого не розуміємо у вихованні дітей, що ми читали програму табору, хоч в програмі не було написано, що наших дітей будуть розстрілювати. Тобто в них така позиція, що ми не праві, тому не було навіть жодних вибачень, — додає жінка.

Мирослава Денисюк, як зазначається вище, запевняє, що за перебування дітей в таборі батьки не заплатили ні копійки, адже все було на плечах волонтерів.

— Хлопці організували понад 80% коштів, продуктів і всього решту, тому честь їм і хвала, — говорить Мирослава Денисюк.

Втім, Наталія Матвейчук говорить, що кошти за табір таки платили.

— Я не знаю, на що йшли гроші, з нас взяли по тисячі гривень на одну дитину. Я так розумію, що ці гроші пішли на проїзд, мабуть. І ж екскурсії були... Конкретно я не знаю, на що це було. Але це ж невеликі кошти, якщо врахувати, що діти там були 21 день.

Кількість потерпілих дітей, яких «виховували» пострілами зі страйкбольної зброї, може зрости

У тернопільській поліції вважають, що кількість потерпілих дітей, яких «виховували» пострілами зі страйкбольної зброї, може зрости. Керівник Сектору комунікації ГУНП Тернопільщини Сергій Крета розповів ДОБІ нові деталі справи.

— Працівники поліції зв’язалися з батьками хлопчика з Маріуполя. Дитина 2003-го року народження. Батьки підтвердили, що їхня дитина повернулася з цього табору у синцях на різних частинах тіла, – каже Сергій Крета.

Сергій Крета розповів, що маріупольська національна поліція розпочала проводити своє розслідування. Останніми вважається, що може бути більша кількість потерпілих дітей, які відпочивали в тому таборі. Відповідно, правоохоронці з Донецької області здзвонилися з тернопільськими щодо допомоги у спільному розслідуванні даної справи.

Допомога виглядатиме таким чином, що тернопільські поліціянти опитають потерпілих вже з Західного регіону, а саме дітей з Рівненщини та Тернопільщини, які були в цьому таборі. А маріупольці допитають дітей з Маріуполя і Запорізької області, які можливо також стали потерпілими від дій цього чоловіка. Підозрюваний поліцією встановлений. Він проживає на Львівщині, але має коріння з Тернопільської області.

— Він все ж таки визнає, що дії його були законними й в цьому нічого кримінального не бачить. Але, звичайно, слідчі будуть розбиратися за всіма конкретними фактами кожної дитини. Свідчення дітей будуть головними доказами у даній справі.

Втім, на запитання кореспондента «ДОБИ» чи є ще офіційні звернення батьків до поліції Сергій Крета відповів, що наразі заяв нема, але не виключено, що можуть появитися.

— Діти з різних областей, роз’їхалися. Можливо, хтось з дітей приховував. Можливо, хтось не хотів звертатися, вважаючи, що це є правильне виховання. А, можливо, хтось і не знав, куди звертатися, чи не бачив відео. Коли розійшлася хвиля інформації, ми очікуємо, що будуть інші звернення. Ми маємо уже списки усіх дітей, які там були, і будемо спілкуватися з іншими батьками. Поки що є лише одна заява в Маріуполі – зауважив керівник Сектору комунікації ГУ НП Тернопільщини.

"Це насильство в чистому вигляді"

Представник уповноваженого з прав людини у Тернопільській області Володимир Шевченко бачить в інциденті жорстоке поводження з дитиною. Каже, що справа на контролі в Уповноваженого.

Психолог, громадський монітор у Національний превентивний механізм Мар'яна Гевко зазначає: те, що є на відео, насильство в чистому вигляді.

— Кожна дитина має право на фізичну та особисту недоторканість та захист від усіх форм насильства. Важливою є заборона будь-якого насильства щодо дітей. Сюди входять усі форми тілесних покарань, в тому числі і легкі покарання. Наша держава зобов'язана докладати невідкладних зусиль для заборони та ліквідації усіх форм тілесних покарань та інших жорстоких і принизливих форм покарань дітей.
Проте, дуже часто дорослі (вчителі, вихователі, батьки, опікуни та інші, хто причетний до виховання дітей) толерують насильство, замінюючи його поняттями «дисципліна», «виховання» чи навіть «любов». Але насильство і жорстоке поводження мають дуже чіткі критерії: завжди являються наслідком продуманої дії, отже не є випадковими; пов’язуються із порушенням певних прав особи чи групи осіб; присутній елемент послаблення здатності до захисту. «Ти розумієш, я ж ще дитина! Я не можу себе захистити!» - слова шестирічного хлопчика. І це правда. Діти не можуть себе захистити. Вони потребують захисту від дорослих і вони навчаються у дорослих захищати себе. Яким чином погрози, залякування, фізичні ушкодження, ізоляція виховують та розвивають у дитини позитивну самооцінку, поважливе ставлення до інших і т.п.?
Дисципліна, в жодному випадку, не може включати навмисне та каральне застосування сили, щоб зробити дитині боляче, створити дискомфорт або принизити її. Абсолютно впевнена, що від приниження ніхто не стає щасливою, соціально-адаптованою, самостійною і зрілою особистістю. Насильство, щодо дітей зокрема, не має жодних виправдань. Якось дуже болить ота толерантність до насильства щодо дітей, — коментує Мар'яна Гевко.

"Щоб зрозуміти все глибше, туди треба поїхати"

Помічник народного депутата Михайла Головка, колишній голова Шумської РДА Василь Габор, заїзд дітей був неофіційний.

— Табір Гайдарівець в Шумському районі, де відбулися ці ганебні події, знаходиться в підвішеному правовому статусі - тривають судові спори між районною радою та облздравницею, попри це районна і обласна влада влаштовує неофіційні заїзди дітей. Цього року санепідемстанція і ДСНС не дозволили там перебувати дітям, але це проігнорували. Неформально табір проінспектувала районна адміністрація і райрада і дала добро керівництву закладу незаконно заробити на дітях. Щоб зрозуміти все глибше, туди треба поїхати: будиночки аварійні, місця для купання не підготовлені та багато іншого. Тепер щодо виховного процесу: інструктори, серед яких і Марко, або як його ще називали там діти "Маркіз", підібрані навмання з тих хто згодився, а згодилися, як бачимо, садисти-неадеквати, які там самі ловлять кайф від знущання і приниження над дітьми. Слід також зрозуміти й дітей, які задля хоча б якоїсь можливості відпочити на мирних територіях терплять знущання, як належне, залякані діти навіть боялися дивитися в очі Маркізу. Від себе особисто направляю звернення до Генеральної прокуратури та МВС, щоби взяли під контроль дану справу, — зазначив Василь Габор.

Зоряна БИНДАС

Назарій НАДЖОГА

Фото: Фейсбук, Маріуполь ТБ

 


Редакція ДОБИ

Опис відсутній


Читайте також