Восьмого листопада відзначається день святого Великомученика Димитрія, або в народі "святого Дмитра" чи просто "Дмитра". Свято встановлено на честь Дмитра Солунського, який за християнську віру 8 листопада 306 року був пронизаний списами римських воїнів, пише сайт traditions.in.ua
Вшанування великомученика в Україні почалось відразу після прийняття хрещення Київської Русі.
Це свято пов’язується з військовим патріотизмом, захистом рідної землі. На образах найчастіше бачимо святого Дмитра зі списом у руках.
Існує вірування, що в цю ніч можна побачити на цвинтарі тіні померлих, які відвідують по хатах своїх родичів із нагоди свята.
За народними уявленнями святий Дмитро приносить зиму. А тому, хоч часом і теплом віяло, та зустрічали його у теплому одязі, аби великих морозів не було. А ще старожили кажуть, що св. Дмитрій золотим ключем закриває землю-матінку. Буде він у себе ключі тримати, аж поки не прийде святий Юрій по них (6 травня) і землю не відімкне.
Також цим днем завершується весільний сезон. Якщо якась дівчина на порі залишилися незасватана, то за давніх часів рік для неї вважався втраченим. З цього приводу існує приповідка: "До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі хоч комин витри" - до Дмитра перебирає женихами, а опісля годиться, мовляв, на усе.