Я там з початку формування цього батальйону. Був як командир відділення в Петрівцях, потім нас перекинули в Артемівськ. Ну й воювали там трошки, бігали, стріляли. Брали Попасну. Перший бій мали 18 липня. Там в нас 4 убитих, 2 зниклих безвісти і 10 поранених. Ми попали в "мішок". Бій був тяжкий. Метрів зо три від мене розірвалась граната, яка поранила одного з наших. Довелось рятувати хлопця. Я його бинтував, але то тяжка справа, бо кров била з грудей фонтаном. Я ножем порізав, зняв бронежилет, перебинтував. Після чого наші взяли на носілки і понесли хлопця. Коли вже відходили я прикривав. Став там за блоком, останні три кулі з автомата пустив і чую вже починають кулі  з боку ворога свистіти над головою.  Видно снайпер пристрілювався. Тільки я розвернувся і получив кулю в голову. Врятувала каска. Удар був такої сили, що мене кинуло об землю, а каска полетіла далеко за пару метрів. Кров залила все лице, потім вже й гуля була на пів голови, що каска не вміщалась. В зоні АТО зараз працюю снайпером. Стріляти вчився вдома. В мене там є такий невеличкий тир, де я собі ходжу і практикуюсь.  На війну пішов зі своїми речами. Сам купляв патрони, зброю, амуніцію. До війни готувався з 2008 року. Я знав, що все це буде і затягнеться до 2020. До 2018 року війна буде в Україні і два роки в Криму. Захоплююсь нумерологією. Ввечері, коли люди вперше пішли на Майдан, я казав брату, що їх розженуть повністю. Казав, що закінчиться все у нас плачевно, так і закінчилось. Мешканці, які живуть в зоні АТО, по нинішній день не можуть біля хати прибрати бите скло. Вони все чекають. Бабки приходили, аби їм дали допомогу. А потім ця допомога на базарі продається: згущонки, тушонки і все інше. Їм цього не потрібно. Між нами і ними - прірва. Я кажу: "Вас треба везти на Західну Україну в Польщу", але вони звикли, що їм мають дати все і принести. Майже усі бійці, які воюють на сході, не мають військового досвіду. І офіцери не мають досвіду. Усі вчаться на своїх помилках. В зону АТО треба посилати людей старших за 40. Вони хоч якийсь мають досвід. А молодим треба ще жити, дітей народжувати, а не вмирати на Сході. Не можна на війні мати прищеплену каску. Коли каска прищеплена, то куля, яка потрапляє туди, ламає шийні хребці. Мене моя каска так і врятувала. Зараз ношу, її як оберіг. На боці терористів безперечно воюють професіонали. Є й навчені чеченці. Тому що прості люди не залишаться, щоб підбити БТР і танк. Підійти 50 метрів до нашого танку і всадити в нього гранату. Зброя і техніка там найкращої якості. В Попасній терористи пробили бронежилет бійцю. Куля поцілила ззаді в жилет, пройшла через тіло і вийшла з іншого боку. Передбачаю, що Росію чекає розпад.  Коли йдеш в розвідку, то варто брати з собою шоколад і воду. Він дає багато енергії і набагато легший чим банка тушонки. На війні проблематично з картами. Їх просто немає. Має бути сучасна кольорова карта, де видно парк, школу, стадіон і все розмальовано. Скажімо так, як я можу йти до вас щось красти, коли я не знаю де і що у вас стоїть. На Сході працюю переважно в кросівках, бо там треба багато бігати, а в берцах літом сильно не побігаєш. Крим буде наш. В 2019-2020 році ми його відіб'ємо. А кримські татари стануть на наш бік. З цієї осені уже буде партизанська війна і кримчани будуть воювати. Вони може й вже воюють, але нам це не показують ще. http://youtu.be/tncH5UlO9qc