Розпочалось дійство із виступу найменших скаутів, які зайшли у темний зал із свічками. - Кожного року ми збираємось, щоби поколядувати, прославити Ісуса, і зустрітись разом. Традиційно ми запалюємо три свічки, перша за українок і українців, які розкидані по всьому світу, друга за пластунів і пластунок, які розкидані по цілому світу, і третю за тих всіх, які відійшли від нас, які загинули за кращу долю України, - пояснює голова "Пласту" на Тернопільщині Наталя Гайдук. Всіх, хто віддав своє життя за Україну, вшановують хвилиною мовчання. У залі присутні родичі і батьки тернопільських пластунів, які цього річ загинули на війні. Співведучий вечора – Остапчик Гурняк, молодший брат Віктора Гурняка, який загинув у жовтні минулого року поблизу Щастя. - Дивлюсь, символічно, свічечка падає одна, ми її піднімаємо, друга падає, піднімаємо, я знаю напевно, що тут так зазернило і так засвічадило, в кожного в серці ця свічечка ясна, що не впаде. Невипадково зібрались в Українському домі, співаємо українські пісні і думаємо українською. Все те, що робите ви щоденно, ніби непомітно, але за цей рік «Пласт» поповнився на 100 чоловік. Це юні патріоти, які, впевнений, сьогодні і завжди стануть на захист України. Ваші святкування нагадують давню притчу, коли два лісоруби зібрались, і їм було завдання зрубати два великі дерева. Один весь час працював сокирою, рубав, рубав, рубав, а другий - порубає трішки - перепочине, порубає, перепочине, як ви думаєте, хто зрубав це дерево? Той, хто перепочивав і знав, що свій перепочинок використає для того, щоб сокиру добре нагострити. У час перепочинку, у час різдвяних свят, треба загострити душу для добрих вчинків, - каже заступник міського голови Тернополя Олександр Смик. Як розповідає старший пластун Любомир Шимків, традиція «Різвяної свічечки» пішла з діаспори, в Україну прийшла з відродженням «Пласту» у 90-х. - Коли я прийшов у Пласт, то ще мої юнацькі свічечки були в приміщенні «Пласту». Коли я став станичним, сказав зразу, що ми розширюємось, і прорив буде, коли ми заповнимо «Перемогу». Перша моя свічечка, здається, це був 2010 рік, у «Перемозі», зал був повним і ми були в позитивному шоці, - пригадує Любомир. Виступи вертепів на цьогорічній «Свічечці», окрім іншого, відображають події останнього року. І сценках є чимало негативних персонажів, зокрема, Путін, зелений чоловічок, силовик. Участь у виступах беруть і наймолодші пластуни, яких тільки недавно посвятили у члени організації, вони на «Свічечці» вперше. - З цими вертепами пластуни також ходять по домівках і заробляють собі кошти, перед «Свічечкою» ми їх відбираємо, проходять не всі вертепи. Є чимало номерів, де виступають найменші дітки від двох до шести років. Готуємось місяць, більше часу не можемо приділити, бо в нас є інші проекти, акції, - каже Наталя Гайдук. Найбільше ж дівчині запам’яталась її перша «Свічечка». - Коли я прийшла в Пласт, це було в 2008 році, все було в пластовій домівці, дуже по сімейному, але мало місця. Ми з дівчатами співали поміж вертепами, все було доволі хаотично, просто спитали нас, хто може співати. Зараз це вже має такий рівень, що це все можна показати людям. Окрім основного дійства, у холі дівчата з «Пласту» продавали домашнє печиво, кажуть, кожен готував щось своє. - Кожен гурток таким чином збирає гроші на якісь потреби, дехто на АТО, дехто на «Пласт». Печиво хвалять. Є в нас тут з корицею, є яблучні пироги, всяке різне, - зазначає Ярина Клепач. Наступного року, планують, "Різдвяну свічечку" проведуть в ПК "Березіль", щоби там помістились всі охочі. Пластові ж вертепи можна буде зустріти в Тернополі ще кілька днів. Зоряна БИНДАС