З далекого минулого відомо, що село Борщівка  належало до Волині. Походження назви населеного пункту достеменно невідоме. Можливо, предки наших борщів'ян  готували надзвичайно смачні українські борщі. Моя розповідь буде про місцевість, в якій я живу, тут жили мої діди і прадіди, які пройшли крізь століття, а зараз ми дізнаємось про них  з розповідей наших бабусь і дідусів. Моє село пережило чимало лиха й бід, але все ж таки воно збереглось. У Борщівці є визначна архітектурна пам'ятка -  церква, яка зведена ще в 1894 році. При в'їзді в населений пункт  розміщена капличка, яка діє до сьогодні. У 1954 році збудовано хату - читальню, де зараз будинок культури. Ще за часів панської Польщі Борщівка славилась своїми музикантами, гра яких зачаровувала слухачів, а вміння віртуозно  грати на музичному інструменті передавалося  з покоління в покоління. У селі Борщівка збудована школа,  що носить ім’я Ярослава Горошка, де створено музей пам’яті цього славного героя. У музеї можна побачити речі, які належали Ярославу Горошку , а також фотографії та цікаві факти з життя героя, медалі, грамоти, монети та картини, які передають страшні події Афганістану. У селі надзвичайно красива природа. Дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, а трава заквітчана білими ромашками. А як гарно, коли достигає колосся, коли все навкруги цвіте і пахне. Моє село багате на щедрих  і добрих душею людей , які з радістю допоможуть у скрутну хвилину. Низький поклін віддаємо нашим ветеранам війни, які так завзято боролись за нашу країну, не жаліючи ані сил, ані життя, бо немало полягло героїв за наш сьогоднішній мир і спокій. У моєму селі надзвичайно чаруючий ліс та ставок, якими ми пишаємось. Чималу увагу привертає табір для дітей “Лісова казка”,  що знаходиться поряд з лісом та озером. Коли знаходишся тут, природа перехоплює подих,  в лісі  твоя душа неначе знаходить спокій від  щоденних турбот та метушні. Перебування в лісі настільки захоплююче, що забуваєш про всі свої  проблеми . Інколи мені здається, що село - це частинка моєї душі, без якої буде важко жити. І це ,напевно,тому, що скільки б я не спостерігала за його краєвидами, мене знову й знову зачаровує вічна сільська краса…Так чудово і приємно відірватися від щоденних турбот, залишити всі справи, піти до лісу, щоб збагатити душу спокоєм природи. Коли піднімаєшся пагорбами лісу, серце наповнюється неземною  радістю! Наскільки природа може бути красивою! Під час перебування в лісі, в голові запаморочується від свіжого запаху квітів. Безкраї  поля та зелені левади, ліси та лісосмуги, ромашки, що колише вітер, мальовничі краєвиди - все це збагачує людину добротою та чутливістю. На лісовій околиці височіють пагорби, які в народі  називають “Попові гори”, бо поле разом з горами належало церкві. Ліс-це окраса Борщівки, в мальовничій лісові долині знаходиться природне джерело. Коли піднімаєшся на “Попові гори”,  видно  все село, як виблискує купол церкви з-поміж  дерев, ставок, в очереті якого пташки будують гнізда, верби, що опустили свої гілки у воду, ніби просять пити у річки. По узбіччях доріг росте горобина, яка є окрасою села. А ще в Борщівці гарний краєвид з гір. Коли  стоїш на вершині, теплий вітер віє в обличчя, і ти себе почуваєш маленькою частинкою цієї великої планети. В 2010 році селу виповнилось 580 років, але борщів'яни все ж зберігають по сьогоднішній день традиції нашого села. В центрі Борщівки на високому пагорбі виблискує куполами нова церква Різдва Пресвятої Богородиці. Також у Борщівці чимало аматорських колективів. Діє ансамбль під назвою “Молодички”. Чимало борщів'ян зробили серйозний внесок у суспільно-політичний розвиток, науки, культури, літератури, мистецтва, військової справи України. Борщівська школа має чим пишатись, наприклад, учнями, які досягають чималих висот у навчанні, спорті, художній самодіяльності. Бощівка має чим пишатись: людьми, краєвидами села, адже в Борщівку з'їжджаються з усіх околиць, щоб відпочити, помилуватись природою, адже тут відпочинеш не тільки фізично, а й  душею… Я горджуся тим, що я уродженка села, назву якого я промовляю з щирою любов'ю та гідністю-Борщівка…….   Ілона федоришин, с. Борщівка Лановецького р-ну кременецьке медичне училище ім. Арсена Річинського

Аби проголосувати за цю роботу, зареєструйтесь на нашому сайті за допомогою клавіші „Реєстрація” – в правому верхньому кутку головної сторінки. Після цього залиште коментар будь-якого змісту в полі коментарів, під  публікацією. Від однієї людини приймається лише один голос за конкретну роботу.