«Християнство назвало наші традиції своїми іменами» - Ігор Аркуша

Можна сміливо брати будь-яке християнське свято, відраховувати приблизно два тижні назад, і з такою ж назвою свято буде рідновірським, крім, звичайно ж, названих на честь біблійних сюжетів і героїв землі ізраїльської.

Християнство нічого нового не принесло, а лише назвало наші традиції своїми іменами. Великдень – наше свято, перша неділя після весняного рівнодення, тобто «великий день». Тоді день на якусь хвилинку довший, ніж попередній. Це слово само напрошується.

Івана на два тижні пізніше, ніж Купала

– день літнього сонцестояння  21, 22, 23 червня, коли день найдовший. Кажуть, що на Івана Купала треба збирати цілющі трави, бо вони тоді найсильніші. Але треба зауважити, що якщо збирати на Івана, то вони вже на два тижні «перетерміновані». На Покрови українців змушують святкувати свою поразку. Легенда гласить, що Константинополь оточили війська, у місті всі дуже молились, бо їх боялись. Тут з’явилась Богородиця, накрила покровом Константинополь та буря розкидала ворожі війська. А історично ці війська були Руські. За тиждень до Великодня у нас також є Вербна неділя. Вербою з котиками ми теж б’ємо один одного, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є…». Ми теж робимо писанки, у нас також є великодній кошичок, куди входить все, що українці несуть до церкви. Кошичок освячується обрядодієм, після чого починається святкова братчина, коли всі викладають їжу на спільний стіл і разом їдять. Водять танці на Великдень, обов’язково мають бути писанки та крашанки. Відмінність між нашою писанкою та християнською у тому, що наша говорить. Християнська -  видута, чого робити не можна. Розписувати має тільки жінка у стані ритуальної чистоти, бо це зародок нового життя. У візерунки вона вкладає зміст і кожна із них написана для когось або для чогось: для коханого, для дітей, батьків. Писанки можна писати цілий рік, навіть на похорон, весілля, інші події . Фарби жінки самі виготовляють з трав, щоб вони були природні. Якщо вагітна жінка подарує писанку тій, яка не може завагітніти, то у тої з’являється надія. І це доведено: вона передає їй свою енергетику, малює спеціальні символи. Ще можна дарувати ляльку-мотанку, які можуть виготовляти лише або дівчатка до статевого дозрівання або старші жінки, які вже з  чоловіками не живуть. Якщо роблять всі інші – це просто іграшка, яка не несе ніякої енергії, вона несе анергію життя. До початку роботи на землі - роблять спеціальну писанку, закопують її на початку городу, а вже тоді починають земляні роботи. Якщо писанка розбилась – її не можна викидати, а треба закопати у місці, де ніхто не ходить. Бували випадки, що писанка переходила від бабусі до нащадків та гарно зберігалась.  Дуже цінується такий оберіг, який зберігся родом здавна. За попереднього президента були такі біг-борди: діти у вишиванках розбивають писанки.  Не можна такого робити: розбивають крашанки, які варять, їдять, ритуально розбивають перед споживанням. А писанки – це обереги. Святкувати Новий рік 1 січня не має сенсу, Петро І притягнув таку традицію «за вуха». Християнський Новий рік відраховують від народження Ісуса, але тим, хто досліджує, відомо, що він не народився взимку, а десь у жовтні. З християнської точки зору нелогічно святкувати новий рік перед Різдвом: піст, Новий рік і далі піст. Як таке може бути? Новоліття (Новий рік) святкують з першим весняним молодиком – молодим місяцем. Це – рухоме свято. Цього року був 18 лютого. Ми святкуємо - співаємо щедрівки і наймолодший хлопчик громади починає обмолочувати дідух ціпом. Поступово до нього приєднуються і інші. Намолоченого зерна кожен набирає собі по жмені та має у себе посіяти для наступного дідуха. А із соломи, що залишається, на вулиці викладають рівнораменний хрест (знак сонця), сваргу і спалюють, що означає перехід до нового літа, сонце, рух, життя. Різдво - це народження нового сонця. Його святкують у день зимового сонцестояння (22 грудня), коли ніч найдовша, а день найкоротший. Традиції християнського Різдва теж збереглись від язичництва. Ми маємо скільки страв на столі – стільки і місяців. Насамперед, має бути смажене порося, що символізує нашу землю, багатство. 12 днів після Різдва не можна їсти птицю, бо за легендами і давніми переказами птиці брали участь у створенні світу. У багатьох колядках та щедрівках йде мова про світове дерево, птахів, які з морського дна діставали пісок та створювали землю. Щоб обряд був повноцінним, потрібен вогонь і вода. Обрядодій проводить славлення (молитву), розпалює священне багаття. Розпалювати та підтримувати горіння може тільки посвячений, воду ж обрядовій освячує певним способом. Він має обереги: сонячний хрест, сваргу – у кожному регіоні вони можуть бути іншими. У Поминальну неділю я віднесу своїм родичам на могили писанки. На них - спеціальні символи, які означають спокій душі,  щасливий перехід до Лук Сварожих. Також тернопільський рідновір розповів ДОБІ про 7520-й рік, ідолів у тернопільському гідропарку та куди прямують душі померлих   Фото із святкувань Різдва Дажбожого та свята Світовда із особистого архіву І. Аркуші Мар'яна СУДОВА 

Редакція ДОБИ

Опис відсутній


Читайте також