Кавуни, які дуже корисні, адже містять в своєму складі вітаміни А, С, В1, ВЗ, РР, солі магнію, калію, марганцю, нікелю, заліза, можуть бути і джерелом отруєння. Вживання ранніх баштанних культур може призвести до серйозних отруєнь.

Лікар з гігієни харчування державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» Ольга Білинська розповідає, що виникнути вони можуть внаслідок перевищення максимальних рівнів нітратів в кавунах (норма 60,0 мг/кг), динях (90,0 мг/кг). Також людина може отруїтись при перевищенні максимально допустимих рівнів вмісту залишкових кількостей пестицидів, які використовуються для їх швидкого дозрівання та захисту від шкідників. Адже природні терміни повного дозрівання цих плодів — це кінець серпня – початок вересня. 

Лікарка каже, що розлади шлунково-кишкового тракту можуть також з’явитися навіть тоді, коли ми скуштували кавун чи диню, які були вирощені в природних умовах, без застосування мінеральних добрив та прискорювачів росту. Лікарка дала 7 порад, як не отруїтись кавуном.

1. Зверніть увагу на те, в яких умовах їх реалізують. Дуже часто така торгівля здійснюється на вулиці вздовж доріг, де ягоди зберігаються навалом прямо на землі. За кілька годин такої торгівлі кавуни здатні увібрати в себе досить велику кількість токсичних речовин.
2. Незалежно від того, чи придбали ви кавун на ринку, чи в магазині, необхідно ретельно помити його шкірку. Адже ягоди, що перевозяться до місця торгівлі у відкритій машині, вже точно не будуть чистими. Таким чином, шкідливі речовини можуть через руки потрапити в організм і викликати шлунково - кишкові розлади. Ні в якому разі не можна погоджуватися на те, щоб продавець надрізав кавун, щоб продемонструвати достатній ступінь дозрівання, оскільки при пошкодженні шкірки плоду в ньому швидко поселяться мікроорганізми, які прискорюють псування, тим паче під плівкою і прямо на сонці.
3. Споживати баштанні культури слід в період їх сезонного природного дозрівання, коли вони дозрівають і будуть корисними, а ризик отруїтися набагато меншим. Для динь і кавунів – це серпень-вересень.
4. Купувати їх в спеціалізованих торгівельних точках, на ринках і ні в якому разі не на узбіччі заміської траси чи стихійному ринку. Адже саме тут можуть реалізовувати ті баштанні, які не потрапили на спеціалізований ринок, де здійснюється ветеринарно-санітарний контроль за ними. 
5. Варто питати у продавця щодо наявності документу, в якому вказано фактичний вміст нітратів та пестицидів в кожній конкретній партії. 
6. Вибираючи кавун, потрібно звернути увагу на деякі моменти: він не повинен бути занадто великим; хвостик повинен бути сухим; після того як кавун увібрав у себе все саме корисне, він перестає виробляти пігмент, тому від лежання на боці можуть з’явитися світлі плями - це теж хороша ознака; шкірка у стиглого кавуна тверда.
7. Не треба їсти кавун близько до шкірки, оскільки в ній нітратів у 4-8 разів більше, ніж у м’якоті.

В межах сьогоднішніх повноважень спеціалісти ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України» лише під час епідрозслідування випадків ГКІ здійснюють відбір продукції для проведення лабораторних досліджень на відповідність її вимогам нормативно-технічної документації з метою встановлення ймовірного джерела інфекції. 

Державна установа «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» також проводить дослідження баштанних культур та овочевої продукції на вміст нітратів на договірній основі.