Тараканівський форт: у позаминулому столітті там була електрика, телефон та операційна, зараз — руїни. Фото

Військове оборонне містечко, яке заховане посеред лісу на Рівненщині, притягує до себе чимало туристів. В погожий осінній вихідний день у Тараканівському форті доволі людно: приїздять гості з інших міст, організовують цілі величезні екскурсії. Спорудам — понад сто років. Колись тут були лазарет, операційна, морг та туалети, зараз залишились руїни. Дехто відносить Тараканівський форт до наймістичніших місць України, втім, журналістам бачити містику там не довелось.

Тараканівський форт доступний для відвідувачів у будь-яку пору, тут нема спеціальної охорони, не видно й сторожів. Притягують руїни незвичайною атмосферою та небаченим масштабом. Багато приміщень продовжує руйнуватись, як розповідають місцеві, є й небезпечні ділянки, утім, доступ до них відкритий для загалу.

Форт почали зводити в ХІХ столітті неподалік села Тараканів, що біля Дубна. Споруда мала обороняти залізничну і шосейну дороги з Кременця і Радзивилова. Як не парадоксально, та російські війська Тараканівський форт за призначенням так і не використали. В 1900 з нього зробили склад, а по тому — в'язницю. Через п'ять років його використали австрійці, коли російські війська покинули споруду. Вони ж його і зруйнували у 1916 році під час Брусилівського прориву.

За задумом інженерів, потрапити всередину укріплення можна було тільки по висувному мосту, який під час облоги ховали. Зараз щоби потрапити всередину приміщення, слід пройти темним тунелем. На вході висить попереджувальна табличка, де просять утриматись від відвідування форта, але це не стримує сотень цікавих гостей.

Зараз з центрального подвір'я по периметру форту можна побачити 105 напівзруйнованих казематів. Оборонні споруди містили в собі лазарет, операційну, морг, туалети і колодязі. Усі каземати були оснащені вентиляцією та обігрівались печами. Окрім того, у форті була встановлена каналізація, водопровід і навіть спеціальна піч, де спалювали нечистоти. Усі приміщення підземних коридорів і кімнат мали електричне освітлення. А у 1899 році форт навіть телефонізували.

У 60-х роках ХХ століття Міністерство торгівлі і штаб Прикарпатського військового округу робили спроби пристосувати форт під складські приміщення. Однак через високу вологість і випари від цієї ідеї відмовились. А до 60-х років, кажуть, форт займали підрозділи НКВС. А ще у радянські часи територію укріплень використовували як стрільбище.

Тараканівський форт пережив кілька воєн — Першу і Другу світові, громадянську, радянсько-польську. Однак оборонну фортецю зруйнували не війни. Час руйнує форт, а також наше ставлення до нього. Скільки ще простоять не такі вже й міцні фортечні мури — невідомо. Однак достеменно відомо одне — вже сьогодні потрібно не дати перетворитися Тараканівському форту на суцільну руїну.

Довідка: Доїхати з Тернополя можна власною автівкою чи велосипедом. До селища Тараканів близько 110 кілометрів.

Якщо ж обирати громадський транспорт, то відправитись можна з автовокзалу маршруткою до Дубна, або ж просити водія зупинити автобус раніше. Їхати з Дубна до Тараканова — 7 хвилин. Автобуси з Тернополя курсують щогодини.

Неподалік проходить автомобільна траса Київ — Чоп. Знайти форт посеред лісу не так вже й просто, тому краще подивитись місце його розташування на карті.