У Тернополі потрапив, ніби, в іншу країну студент-медик з Луганська, якого лякали бандерівцями. Хлопець приїжджав  на ІХ Міжнародні студентські літні школи, які щорічно відбуваються в навчально-оздоровчому комплексі «Червона калина» Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.

Цьогоріч організатори заходу більше уваги приділили тому, аби запросити студентів із Центральної та Східної України і в такий спосіб попрацювати в напрямку об’єднання нашої країни. Найбільше вразив усіх уродженець Луганська, який навчається в Національному фармацевтичному університеті в Харкові. Для нього цьогорічні школи стали справжнім відкриттям Західної України і людей, які тут живуть. - Коли цей хлопець їхав до нас як делегат свого університету, йому було трохи страшно, адже чув багато негативу з приводу нашого регіону. У Луганську людей постійно лякають бандерівцями. Юнак відверто сказав, що боявся цього. Проте, незважаючи на негативну пропаганду, вирішив все-таки приїхати до Тернополя і взяти участь у літніх школах. Під час перших днів перебування в «Червоній калині» студент озвучив свої страхи. У відповідь ми сказали: «Ось ми тут перед тобою – ми всі бандерівці, а Тернопіль є центром бандерівського краю, але люди тут привітні та гостинні». На що він посміхнувся і промовив, що всі його страхи виявилися безпідставними. Як зізнався хлопець, упродовж життя був домашньою дитиною, а з вступом до університету відчув брак спілкування і зараз намагається це виправити. Хлопець прагнув отримати інші враження та відчуття. Він їх отримав, зокрема багато любові і позитиву. Водночас боявся, що його можуть засудити за спілкування російською мовою. Насправді він добре володіє українською, але йому періодично треба довше, ніж іншим, шукати слова, аби висловити емоції. Його страхи виявилися марними – і він комфортно почував себе серед інших студентів, - розповіла керівник відділу міжнародних зв’язків ТДМУ Наталія Лісничук. Луганчанин наголосив на тому, що коли приїхав до Тернополя, то думав, що потрапив в іншу країну, яка нагадала йому рай. - Я зустрів тут дуже багато товаристських, чуйних і добрих людей. Коли бачив рідний прапор та іншу українську символіку, розумів, що перебуваю на своїй рідній землі, а не в іншій країні. Так приємно усвідомлювати, що все це одна-єдина Україна, - додав гість з Луганська. Коли ж у зв’язку з подіями на Сході батьки цього хлопця упродовж п’яти днів не виходили на зв’язок, всі учасники літніх шкіл його підтримували. - Він дуже хвилювався за своїх рідних. Інші студенти опікали його і допомагали подолати ці хвилювання. Він більше за всіх проводив вільний час у студентському профілакторії. Окрім того, програма літніх шкіл була настільки насиченою (сплав, тренінги, змагання, представлення і т.д.), що це давало можливість трохи відволіктися від тривожних думок. Він був вражений тим, як Західна Україна готує свою майбутню еліту. На початку заходу разом з іншими учасниками щиро плакав за загиблими пасажирами збитого «Боїнгу», а потім були сльози на пероні, - продовжила Наталія Лісничук. За її словами, під час від’їзду додому юнак ніяк не хотів прощатися із новими друзями. Оргкомітет та інші учасники літніх шкіл проводжали його на залізничному вокзалі у Тернополі. Під час цього співали йому пісні під гітару та бажали всього найкращого. Знаючи про матеріальні труднощі його сім’ї, йому виділили необхідні кошти під час від’їзду. - Ми надали всі свої контактні телефони, аби цей хлопець в разі потреби міг звернутися до нас. У Луганську його рідний дім повністю зруйнований, батьки втратили роботу. Його тато уже почав шукати роботу в Харкові. З впевненістю можемо сказати, що як тільки він виявить бажання навчатися в Тернополі, керівництво університету готове прийняти цього хлопця до лав тернопільських студентів. Також він може розраховувати на іншу нашу допомогу. Ми завжди триматимемо з ним контакт, адже він став членом нашої великої родини, яка складається з учасників літніх шкіл, - підсумувала Наталія Євгенівна. Фото та інформація надана прес-службою Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.