Назар Волянський — студент-журналіст другого курсу  ЛНУ ім. І. Франка, зараз працює в провідних ЗМІ України, родом з Тернополя. Назар став місцевою зіркою ще у школі. На кожному заході, що відбувався в нашому місті можна було почути його голос, спів, акторську гру. Журналістика взяла верх над вокалом, тому Назар Волянський зараз співпрацює з центральними ЗМІ країни.

 — Як знайшов себе в журналістиці?

— Спершу я співав, записував пісні, виступав на концертах, вів різноманітні події в місті, а потім подумав, що було б добре писати про це. Так я прийшов у журналістику.

В 9 класі я точно визначився ким стану.

— Як порадиш випускникам знайти себе?

— До 11 класу кожен вже має знати, ким буде у цьому житті. У підготовці до ЗНО я категорично проти репетиторів — це марна трата грошей. Книжки, які ви купуєте в магазинах, ті самі по яких вчать вас ваші репетитори. За рік ходіння до репетиторів ви можете зекономити велику суму, навіть заплатити за рік навчання.

— Чи може існувати теорія без практики, під час навчання у ВНЗ?

— Ніколи! Завжди потрібно теорію підкріплювати практикою, пробувати усе на ділі. Найкращі університету світу дають 20% теорії, а практика займає — 80%. 

  — Якщо порівнювати освіту і можливості в Львові та Тернополі, що можеш сказати?

 — Львів — це перспектива, яка забеспечить твоє майбутнє хорошою кар’єрою. Львів — це місто можливостей. Тернопільські медійники проходять практику на місцевих телебаченнях, газетах, журналах, радіо, коли львівські студенти мають можливість практикуватися у головних ЗМІ України — канали "СТБ", "1+1", "Новий канал", газета "По-українськи", радіо "Львівська хвиля".

— Чи важко працевлаштуватися у Львові та Києві?

— Журналіст, який хоче працювати, знайде 1000 можливостей, щоб знайти роботу. У Києві та Львові студентів радо приймають на роботу, після того, як вони виконають редакційне завдання. Якщо ти напишеш геніальну статтю, в якій покажеш свою  журналістську майстерність, то тебе приймуть одразу на роботу. 

— Як гадаєш, довго ще існуватимуть друковані видання?

— Вони вже відживають своє. Особисто мені набагато легше зайти в свій гаджет, де я знайду новини, які мені лише забагнеться. Мало є тих людей, які підуть у газетний кіоск і вистоявши в черзі придбають ту чи іншу газету, тому інтернет-газети на крок попереду.

— Чи є місце для нових кадрів серед досвічених журналістів, які роками працюють у сфері медіа?

— Звичайно, що є. Молоді журналісти з новим, свіжим поглядом на кожну проблему. Вони вміють зняти відео, так, щоб глядач подумав, що він там був, написати матеріал надзвичайно цікаво, робити дивовижні фото. Тому, молодих журналістів потрібно, адже вони майбутнє журналістики.

— Зараз ти працюєш на одному із головних телеканалів нашої країни. (Назва телеканалу, на якому працює Назар не оголошується згідно контракту.) Під час інтерв’ю не боїшся ставити різкі питання?

— Ні, ставлю конкретні і різкі запитання. Кожен можновладець має психолога, який їх готує до всього, тому вони готові до провокаційних запитань.

— Яку книгу з журналістики порадиш прочитати?

— С. Мітчел "Виробництво новин" — це книга, яка варта уваги.

 — На першому курсі практикувався в газеті "По-українськи", де відразу знайшов спільну мову з колективом.

Рідні і близькі підтримали мене, коли я обрав журналістику справою свого життя, за що їм безмежно вдячний.

В майбутньому планую займатися журналістикою, а час покаже.