- Примітно, що трипільці ніколи не жили в печерах, - розповів "Комсомолці" археолог, директор Борщівського краєзнавчого музею, де будуть зберігатися знахідки, Михайло Сохацький. - Швидше за все, сюди вони забрели вже на останньому етапі існування цієї культури і вибрали печери як місце, де можна сховатися самому і сховати своє майно. Тут могло утаїтись ціле селище. Ці печери розміщуються в полі, під землею, вхід - лише невеликий отвір на поверхні, так що знайти їх було б важко. Швидше за все, відчувши небезпеку, люди віднесли свої скарби в печеру, але, напевно, вже не змогли за ними повернутися. - Можливо, трипільців злякали чужі племена, які в той час приходили через Карпатських гір, - продовжує Михайло Сохацький. - У них був інший спосіб життя, інший побут, через що могли відбуватися зіткнення і сутички. Швидше за все, ми виявили місце роботи художника - тут була повна мисочка яскраво-червоної охри. Виразно, вона - лише один з багатьох елементів робочого набору художника, так як трипільці використовували фарби різних кольорів. Судячи з чітких ліній на кераміці, видно, що це був творець з досвідом. Тут же зберігалася колекція фігурок тварин і людей, частина з них вже розмальована. Трипільці робили дуже якісну терракотовую кераміку з випаленої глини - вона до цих пір в хорошому стані, як і нанесення фарбами або просто видавлені візерунки. Серед фігурок тварин - домашні корови, бик, дикий олень, а ще дикий кабан, що археологи назвали рідкістю.