Василя Борисевича односельчани згадують, як хорошого батька двох дорослих синів, дбайливого чоловіка, повідомляють у прес-службі ОДА. - Він був добродушною веселою людиною, добрим господарем, його усі любили, - згадує односельчанка. – Там, у зоні АТО, на 31 блокпосту він був найстаршим і ставився до побратимів по-батьківськи. Часто розповідав про них по телефону, особливо про п’ятьох, які з Лановеччини. У день народження, 4 січня, ми подзвонили йому прямо з церкви, усім хором виконали «Многая літа», заспівали тропар, побажали здоров’я та швидкого повернення. Хто ж знав що уже 20-го він загине… Не вірилось. До останнього сподівались, що живий.