Життя на 40 гривень в Тернополі. День другий. Прокидаюсь в гарному настрої і з чудовим самопочуттям. Думаю собі, що їсти капусту посеред ночі - сильно помічне на сон. Тішить те, що вчора в мене залишилось цілих 10 гривень, а отже на нині - 50, правда, треба поповнити рахунок. Вранці традиційно хочу зробити чай, але чомусь роблю каву, що також проти правил - кава була до початку експерименту. Кіт, який зненацька почав їсти капусту, що приготована в пароварці, з'їдає вранці чверть головки, яку я купила вчора. Ще шматок лишається на вечерю. Кіт відмовляється від корму, який вимішаний з кашкою і просить розмішати його з нарізаною капустою. Мішаю. Їсть. Пачка Кітікату за 5.50 з кашкою тепер буде котам з підвалу сусіднього будинку. Годую бездомних і брудню руки до того їдла. Їду на роботу з брудними руками - вологі серветки тепер нечувана розкіш. Дорогою купую пакет моркви і картоплі. Віддаю за це 6.80. Цього вистачить, щоби варити на обід 3-4 дні. Дістаюсь до центру тролейбусом за 1.50. На рахунку ще вчора закінчились гроші, тому вранці позичала чужий телефон, а зараз поповнилась в Київстарі, щоби без комісії. Кидаю на рахунок 20 гривень, бо в мене контракт, менша сума зараз не розблокує мій рахунок. На обід варю три картоплини і морквину, трохи скроплюю попередньо купленим майонезом. Смачно. Співробітники жартують і коли я обідаю на кухні, чути крик: "Биндас їсть, Биндас їсть, йдіть дивіться". Дружно приходять колеги і розпитують, як я, кажуть, що я ненормальна:). Треба зазначити, що два дні поспіль колеги, друзі, знайомі спокушають різними смакотульками. Хтось пропонує цукерки, хтось кличе на піцу, хтось кидає фото того, що поїдає. Не ведусь.По обіді їду на тренінг до своїх юних журналістів. Купую різні речі для заняття, а також печенько та вафельки, витрати  з бюджету тренінгу, своїх грошей не витрачаю. Тренінг передбачає також компенсацію витрат на проїзд. Смішно буде звітувати полякам про витрачені три гривні на маршрутку, але чемно беру квиточки і розумію, що зекономлю цілих шість гривень. На тренінгу не втримуюсь і з'їдаю печенько. Повертаюсь на радіо, згадую, що там залишилось трохи мого обіду. Доїдаю картоплю, а потім бачу фото у ФБ, що на ній урочисто хтось почепив прапорець з написом про те, що то їдло Биндас. Виявляється, мою картоплю від поїдання рятував той колега, який вчора викинув масло. На 19.00 збираю колег-"добівчан", говоримо, плануємось, ділимось ідеями. Перед 21.00 кажу, що пора розходитись, бо мені вже пташки співають. Колега так підозріло дивиться на мене і каже: та вони таки співають, киваючи на папуг:) Дзвонить хлопець і каже, що в кота майже не лишилось корму, а він не купив. Рахую свої копійки, дивлюсь, що вистачає, купую коту 2 пачки Кітікату, собі - капустинку і яблуко. Наша з котом вечеря обходиться у 18.30 грн. Витрати: Проїзд - 1.5 Поповнення рахунку - 20 грн Обід з картоплі і моркви - 6.80 Проїзд - 3 грн Кітікат - 11 грн Яблуко і капуста - 7.30 Отже я рівно-рівно вкладаюсь у свої 40 грн нинішніх і 10 вчорашніх. Витрати за день - 49.60, з них собі на їжу - 14. За день я з'їла три картоплини, морквину, печенько і яблуко. Плюс - підгодувала кота. Помічаю, що закінчується зубна паста, одноразові станки для бриття, туалетний папір, чи зможу я купити це - наразі не знаю.